"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

4 вересня (22 серпня) 1915 (субота)

УКиєві як реакція на паніку, викликану літніми поразками російської армії, під головуванням головного начальника постачань армій Південно-Західного фронту генерала від інфантерії Мавріна відбулася нарада представників усіх відомств, установ та міського самоврядування, на якій, серед іншого, було вирішено забезпечити виключно транзитний рух через місто біженців і вантажів, перевести учбові установи на лівий берег Дніпра, вжити рішучих заходів щодо розповсюджувачів чуток про справи на фронті, підтвердити, що у разі прийняття рішення про евакуацію, примусовому виселенню підлягатимуть тільки здорові, здатні до військової служби чоловіки віком від 17 до 45 років, й руйнуватимуться лише ті споруди, що заважатимуть діям військ або становитимуть стратегічний інтерес для супротивника.
Киевская мысль. – 1915. – 1 сентября. – С. 1.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1911 - 1916: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 147 с. - ISBN 966-02-3607-7