Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 травня 1922 (середа)

Відень, Австрія. Українські організації в Австрії створили комітет “Голодуючим України”, що надавав матеріальну і моральну допомогу голодуючим в УСРР, незважаючи на їх національну й релігійну належність. До складу комітету увійшли громадські організації різної політичної орієнтації: Об’єднаний робітничий комітет допомоги голодуючим, безпартійна студентська організація “Січ”, соціалістична студентська організація “Драгоманівська громада”, Товариство прихильників освіти, Жіночій союз та ін.
Громадський вісник, Львів, 1922, 10 травня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7