"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 травня 1922 (середа)

Харків. Голова ВУЦВК Г. Петровський надіслав до голови ВЦВК М.І. Калініна листа про голод в Україні та неможливість у зв’язку з цим надати продовольчу допомогу Поволжю. Голова ВУЦВК прохав голову ВЦВК посприяти прийняттю постанови про визнання голодуючими низки нових місцевостей УСРР: Миколаївського, Херсонського, Дніпровського та Єлисаветградського повітів Миколаївської губернії; Одеського, Тираспольського і Вознесенського повітів Одеської губернії; Костянтиноградського і Кобиляцького повітів Полтавської губернії, Зміївського, Куп’янського та Ізюмського повітів Харківської губернії; Донецької, Запорізької і Катеринославської губерній повністю; Олександрівського повіту Кременчуцької губернії. Також висловлювалося клопотання про посилення асигнувань із загальнореспубліканських коштів для боротьби з голодом і епідеміями в УСРР. Крім того, повідомлялося, що Україна вирішила припинити відправку продовольства у Поволжя, але розпочати спрямовувати 10 % надходжень комісій допомоги голодуючим у Крим.
Голод 1921-1923 рр. В Україні. – К., 1993. – С. 116

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7