"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

30 серпня 1922 (середа)

Харків. ВУЦВК прийняв положення “Про грошовий подвірний податок поза міськими поселеннями для задоволення місцевих потреб”. При визначенні розмірів оподаткування враховувалися кількість пашні й сінокосу; кількість худоби, за виключенням молодняку і виробників. Звільнено від податку навчальні та показові господарства радянських закладів, племінні та насіннєві розплідники; господарства закладів соціального забезпечення, а також ті, що обслуговували санітарно-лікувальні та навчальні заклади, а при подвірному оподаткуванні селянських господарств – підсобні промисли сільського населення. Не підлягали оподаткуванню господарства родин, члени яких перебували на військовій службі, родин інвалідів перших трьох розрядів, а також тих родин, які загубили годувальника під час війни, за умовою, що в родинах осіб перелічених категорій не залишалося працездатних членів чоловічої статі; господарства, що серйозно постраждали у боротьбі за радянську владу від розгрому білогвардійців, а також розорені стихійним лихом. Пільговому оподаткуванню в розмірі 1/2 ставки підлягали господарства родин, члени яких належали до стройового командного складу, а також курсантів військово-навчальних закладів; а в розмірі 1/2 ставки – господарства родин, члени яких служили у стройових частинах міліції, якщо в цих родинах не залишалося працездатних членів чоловічої статі.
ЗУ України, 1922, № 38, Ст. 571.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7