"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 серпня 1922 (середа)

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про заготовку палива для робітників. Було підтверджено рішення Української економічної ради про доцільність виокремлення для заготовок необхідної кількості лісу, тобто відповідно до встановленої кількості робітників, причому 50 % вартості лісу мала сплачувати держава, а решту – робітники. Постачання паливом не поширювалося на тих, хто працював у приватних підприємствах, що постачалися паливом в окремому порядку й по відомствам входили в план постачання (цукровики, вугільники, залізничники). Технічний бік проведення цієї постанови покладався на Українську економічну нараду, а відповідальність по партійній лінії за розміщену в пресі інформацію про постачання робітників паливом й, зокрема, за публікацію остаточно не затверджених постанов, особисто на Солодуба.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 93-93 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7