Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

12 травня 1924 (п’ятниця)

Варшава. Польський уряд отримав ноту уряду СРСР від 10 травня з приводу утиску школи, мови і релігії українців та білорусів у Польщі. Вимога радянського уряду умотивована ст. 7 Ризького договору, який передбачав захист прав поляків у СРСР з боку польського уряду, а також росіян, білорусів та українців у Польщі – з боку радянського.
Діло, Львів, 1924, 14 травня.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6