Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 травня (26 квітня) 1918 (четвер)

Рада народних міністрів в своєму засіданні розглянула наказ фельдмаршала Г.Ейхгорна від 3 травня 1918 р. Положення цього наказу, що врожай належить тим, хто засіяв весною, визнано як таке, що суперечить принципу власності, проголошеної гетьманом П.Скоропадським у його грамоті. Голові Ради міністрів пропонувалось увійти в переговори з німецьким послом та начальником штабу німецьких військ, щоб внести корективи у це положення – за власниками землі зберігається право на цю землю і відшкодовується за посіви орендною платнею або натурою. Відносно запровадження Департаменту друку ухвалено дати йому назву “Бюро преси” і виключити відділ цензури. Рада міністрів визнала необхідним видання органу для сільського населення і запровадження секретного фонду та видання Урядового повідомлення у розвиток положень Грамоти П.Скоропадського.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр.6. – Арк. 10-10 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)