"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 (5) вересня 1918 (середа)

Нарада комісії із з’ясування питання про часткову евакуацію з Києва урядових, громадських та приватних установ під головуванням товариша міністра внутрішніх справ С.Варун-Секрета за участю представників усіх міністерств розглянула питання про визначення мети, структури і компетенції комісії і вироблення невідкладних заходів щодо розвантаження міста. Ухвалили насамперед обмежити в’їзд до Києва. Міністерствам же доручалося визначити, які установи евакуювати в першу чергу і які приміщення потрібні для них на новому місці. Те ж саме доручалося і приватним установам. Для підготовки евакуації населення градоначальнику пропонувалося здійснити перепис. Міністерство праці у поданні до міністерства внутрішніх справ від 25 вересня ц.р. вважало необхідним вивезти з міста благодійні заклади (наприклад, богадільні), правління деяких залізниць, бо всі вони теж розміщувалися в інших містах.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 20. – Арк. 1, 23 (із зв.).

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)