Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14 травня 1920 (п’ятниця)

Вінниця. Засідання Вінницької Національної ради за участю 21 представника від громадських організацій, на якому розглянуті питання про статут Ради, вибори до її президії (обрано Паливоду, Денисенко, Шикерика, Богуславського, Зелінського, Маслова, Погоженка), вибори до предпарламенту УНР. Вінницька Національна рада ухвалила підготовлений С. Бараном проект “Основного державного закону Української Народної Республіки”, згідно з яким Україна вважалася самостійною, незалежною демократичною республікою парламентського типу. Проект було передано на розгляд РНМ УНР.
Конституційні акти України 1917 – 1920 рр. – К., 1992. – С. 33; Хвиля (Вінниця). – 1920. – 16 травня

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7