"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

21 липня 1920 (середа)

Москва (Росія). “Звернення Раднаркому до громадян Росії та України” за підписами В.І. Леніна, Л.Д. Троцького і Г.В. Чичерина. В документі пояснювалася позиція радянського уряду щодо посередництва міністра закордонних справ Великобританії лорда Дж. Керзона у польсько-радянських переговорах та у війні радянської Росії з генералом П. Врангелем. Росія відкидала будь-яке зовнішнє втручання у свої внутрішні справи, вважаючи, що така “миротворчість” прикриває насправді бажання Антанти врятувати “від заслуженого розгрому” армії Ю. Пілсудського і П. Врангеля. З іншого боку, Росія підтверджувала готовність піти на прямі переговори з Польщею, які дозволили б встановити східні кордони Польщі вигідніші, ніж їх встановила Антанта.
Документы и материалы по истории советско-польських отношений. – М., 1965. – Т. 3. – С. 173 – 176.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7