"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 липня 1923 (середа)

Харків. За пропозицією голови Південбюро ВЦРПС Ф. Угарова президія ВЦРПС прийняла рішення про українізацію професійних спілок УСРР та перейменування Південного бюро в Українське бюро ВЦРПС. Відповідно перейменовувалися майже всі філіали ЦК спілок в Україні за виключенням ЦК спілки металістів, Всеробітземлісу, цукровиків і працівників освіти. Зміна назви не була пов’язана з організацією самостійного республіканського центру, оскільки зберігалося безпосереднє підпорядкування Українського бюро ВЦРПС. Мова діловодства й преси в професійних спілках мала визначатися національним складом їх членів.
Известия. Вечерний выпуск, Одесса, 1923, 17 июля.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6