"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

31 серпня 1923 (п’ятниця)

Варшава. Повпред СРСР у Польщі Оболенський отримав меморандум польського міністра закордонних справ, що мав характер відповіді на нотифікацію про утворення СРСР. Польський уряд заявив про готовність прийняти до відома нотифікацію СРСР, але за умовою, якщо б радянський уряд погодився на вимоги польської сторони. По-перше, на визнання Ризької та інших угод, укладених між РСФРР, БСРР та Польщею; по-друге, на відкриття у Харкові, Мінську і Тифлісі відділів польського представництва у Москві, з наданням усіх дипломатичних привілеїв; по-третє, на вирішення питання про оптацію польських громадян, що жили на території колишньої Далекосхідної Республіки, та визначення останнім реченцем для їх репатріації та оптації 30 квітня 1924 р.; в-четверте, на повернення Варшавському добродійному товариству майна римсько-католицького братства, ліквідованого у 1921 р.; в-п’яте, на розв’язання на користь Польщі справи про нафтові дільниці навколо Баку, що до революції належали польській науковій та видавничій установі „Каса ім. Мляновського”.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 2 вересня.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6