Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Травень, 10 1932 (вівторок)

Москва. Постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР «Про план сінозаготівель і про м’ясну торгівлю колгоспників». Встановлено план м’ясозаготівель в обсязі 716 тис. т живою вагою, замість 1414 тис. т, але збільшено план здачі худоби радгоспами (крім комерційної реалізації) до 138 тис. т проти фактично зданих у 1931 р. 90 тис. т. Скасовано обмеження на забій великої рогатої і дрібної худоби як для власних потреб населення, так і для продажу. Колгоспам, колгоспникам і одноосібникам, які виконали державний план заготівель худоби, дозволялося розгортати продаж худоби, птиці й м’ясної продукції власних господарств на ринках, базарах та через колгоспні лавки
СЗ СССР. – 1932. – № 33. – Арт. 195.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.