"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Серпень, 7 1932 (неділя)

Москва. Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності». Визнано боротьбу за охорону громадського майна першочерговим завданням радянської влади. Осіб, які розкрадали громадську власність, оголошено ворогами народу. Прирівняно до державного майна вантажі на залізницях і водних шляхах, а також майно колгоспів і кооперативів (урожай на ланах, громадські запаси, склади, магазини). Запропоновано посилити охорону транспортних вантажів та майна колгоспів і кооперативів. Щодо розкрадачів визначено вищу міру покарання: розстріл із конфіскацією майна, який дозволялося замінювати за пом’якшуючих обставин на термін ув’язнення не менше 10 років, але з конфіскацією майна. Амністію заборонялося поширювати на осіб, засуджених у справах про розкрадання вантажів на транспорті, а також колгоспного та кооперативного майна. Визнано необхідним провести рішучу боротьбу з «куркульськими елементами», які застосовували насилля та погрози до колгоспників із метою примушення останніх до виходу з колгоспів. Застосовувати судову репресію – позбавлення волі від 5 до 10 років з ув’язненням у концентраційному таборі
Трагедия советской деревни: коллективизация и раскулачивание: Документы и материалы. 1927–1939: В 5 т. – М., 2001. – Т. 3. Конец 1930–1933 гг. – С. 453.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.