"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

1929 1929

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

1929 1929

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

1929 1929

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

6 жовтня 1929 (неділя)

Львів, м. З критичною доповіддю про сутність здійснюваної в УРСР політики українізації виступив Д.Донцов; промова теоретика українського націоналізму стала відвертою альтернативою промові М.Скрипника, виголошеній у Львові 17 вересня 1929 р.
Донцов Д. Що таке „українізація” України?: Трохи соціології // Літературно-науковий вістник. – 1929. —Кн.ХІІ. – С.1097-1111;Рубльов О. Західноукра

6 жовтня 1929 (неділя)

УСРР. Товариствами “Друзі дітей” і “Геть неписьменність” проведено Всеукраїнську книжкову лотерею з метою популяризації української книжки, а також збирання коштів на боротьбу з безпритульністю, неписьменність тощо. Виграш лотереї, білет якої коштував 40 коп., передбачав безкоштовне обрання переможцем літератури будь-яких видавництв на суму 250 руб.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 6 жовтня.

6 жовтня 1929 (неділя)

Пасека, с. тепер Польща. Народився Грицюк Михайло Якимович – український скульптор; у 1962 закінчив Київський художній інститут (навчався у класі М. Лисенка); автор творів: пам’ятник Т.Г.Шевченкові в Москві (1964), станкові – „Чекання. Паросток” (1968), „Наталя” (1972), „Портрет диригента Є.Мравінського” (1973) та ін. Пішов з життя 10 серпня 1979, м. Київ.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.179.

Жовтень, 6 1932 (четвер)

Село Слобода Матейківська, Барський район, Вінницька область. Протокол засідання Барського райвиконкому. Розглянули заяву селянина Г. Криворучка про виселення з хати за невиконання плану хлібозаготівель та м’ясозаготівель, визнали рішення сільради правильним
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 533–534.

Жовтень, 6 1932 (четвер)

НК РСІ УСРР повідомляв, що в київському БУПРі хворіло 6305 в’язнів, помер 541, з них 75 % від виснаження, в Чернiгівському – 23, в Харківському – 392, в Дніпропетровському – 273 особи
ЦДАВО України. – Ф. 539. – Оп. 14. – Спр. 614. – Арк. 1, 7.

Жовтень, 6 1932 (четвер)

Голова РНК УСРР звертав увагу системи «Торгсину» на максимальну мобілізацію іноземної валюти, золотих монет старого карбування, побутового золота для виконання валютного плану в обсязі 2,1 млн крб.
ЦДАВО України. – Ф. 4051. – Оп. 1. – Спр. 4. – Арк. 23.

Жовтень, 6 1933 (п’ятниця)

Лист П. Постишева до більшовиків, комсомольців і піонерів Харківської області. Закликав до «цілковитого вчасного закінчення зернопоставок державі до 1 листопада та закінчення сівби до 10–15 жовтня», а також «вдарити міцно по рештках класового ворога – куркулеві, петлюрівцеві, махновцеві, буржуазно-націоналістичній наволочі». Підкреслив, що «цей рік – останній рік труднощів»
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1933. – 6 жовтня.

1939

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

1939

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

1939

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

1939

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

1939 1939

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

1939 1939

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

1939 1939

Дніпропетровськ. Створено Інститут чорної металургії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.