Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Радянські війська визволили районні центри Кринички Дніпропетровської, Михайлівку та Якимівку Запорізької областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С.376, 394.

Опубліковано акт про звірства німецьких загарбників в місті Осипенко Запорізької області: під час окупації було розстріляно понад 6 тис. чоловік, понад 20 тис. вигнано на примусові роботи в Німеччину.
Правда. - 1943. – 4 жовтня.

Опубліковано акт про звірства німецьких загарбників в місті Осипенко Запорізької області: під час окупації було розстріляно понад 6 тис. чоловік, понад 20 тис. вигнано на примусові роботи в Німеччину.
Правда. - 1943. – 4 жовтня.

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.

Розпочалося визволення Закарпатської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 444.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Львів. Відбулися всесоюзні змагання з рукопашного бою й фехтування.
Радянська Україна. – 1945. – 11 листопада.

Карль Сфельді біля Мюнхена (Німеччина). Відбувся з’їзд пластунів, на якому засновано Пласт і прийнято назву “Союз Українських Пластунів”.
На громадській ниві (до 25-ліття Центрального Представництва Української Еміграції в Німеччині). / під ред. О. Зеленецького. – Мюнхен, 1972. – С.

Варшава (Польща). Передано всім закордонним представництвам відкритого листа англійською, французькою та німецькою мовами “До цілого культурного світу від імені “представників усіх верств українського населення за лінією Керзона”. У документі міститься апеляція до глав держав, першоієрархів світових церков, міжнародного Червоного Хреста, політичних і громадських організацій з приводу брутального порушення прав автохтонного населення земель, що увійшли до складу Польщі і “стали жертвою політиканства Москви і Варшави”, а також мотивація дій УПА, що виявилася наодинці з карально-репресивним апаратом СРСР і Польщі.
Мірчук П. Українська Повстанська Армія. Документи і матеріали. – Львів, 1994. – С. 141-146.

Київ. Повідомляється, що РНК УРСР і ЦК КП(б)У ухвалили відновити видання 25-томного зібрання творів Івана Франка.
Літературна газета. – 1945. – 4 жовтня.

Харків. Завершено відновлення друкарні імені Фрунзе – найбільшого поліграфічного підприємства в Україні.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.501.

Ворошиловград. Введено в дію першу чергу тонкосуконного комбінату імені Ворошилова.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 501.

Ново-Краматорськ. На заводі важкого машинобудування завершено виготовлення і монтаж першого післявоєнного радянського блюмінга. Його виготовлено для споруджуваного Закавказького металургійного заводу. Річна продуктивність – до півтора мільйона тонн прокату.
Радянська Україна. – 1946. – 5 жовтня.

Опубліковано постанову ЦК КП(б)У „Про журнал сатири та гумору „Перець”. Відмічено незадовільне ведення журналу, що викликало критику на сторінках газети „Правда” у статті „Про пошлі писання одного журналу” від 24 серпня 1946 р. Наголошувалося, що втративши політичну цілеспрямованість, редакція журналу стала на неправильний шлях, надаючи місце на сторінках журналу ідеологічно шкідливим писанням і „пошлим вправам низькопробних гумористів” (П.Лубенському, Ю.Дольду, І.Ляпіну, М.Куценку та ін.). Журнал не відгукувався на актуальні явища життя республіки, вміщував одноманітні оповідання і карикатури, які „перекручували дійсність”, змальовуючи радянських людей „дурними та злими обивателями”. ЦК КП(б)У зобов’язав нову редколегію на особливе місце поставити гостру сатиру на зовнішніх і внутрішніх ворогів СРСР, викривати „українсько-німецьких націоналістів”, боротись з „проявами всякого роду ідеологічних перекручень” у висвітленні питань історії, літератури та мистецтва. ЦК КП(б)У увільнив т. Карпова від обов’язків редактора журналу „Перець” і затвердив на цій посаді Ф.Маківчука.
Літературна газета. – 1946. – 4 жовтня.

Опубліковано постанову ЦК КП(б)У „Про журнал „Вітчизна”. Відмічалося, що редакція журналу „систематично надавала свої сторінки для пропаганди буржуазно-націоналістичної ідеології”, сама потрапила в її полон і виявилась неспроможною розібратися в ідейно-політичних якостях літературного матеріалу. Редакція „Вітчизни” не поставила в центрі своєї уваги перемогу у Великій вітчизняній війні, не організовувала пропаганду нової сталінської п’ятирічки й викриття „націоналістичних помилок і викривлення” у художній літературі та працях історико-літературного характеру. ЦК КП(б)У постановив, що за всі хиби і помилки, які мали місце в журналі, несли особисту відповідальність редактор „Вітчизни” Ю.Яновський і колишній заступник відповідального редактора Є.Кирилюк. ЦК КП(б)У вважав найважливішими завданнями журналу пропаганду ідей комунізму, виховання молоді в дусі радянського патріотизму, боротьбу за „ідейну чистоту літератури”. Затверджено нову редколегію у складі Д.Копиці (головний редактор), О.Корнійчука, М.Рильського, І.Ле, Л.Серпіліна, Л.Первомайського.
Літературна газета. – 1946. – 4 жовтня.

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

Київ. Відбулася всесоюзна конференція з проблем автоматичного зварювання під флюсом, організована Інститутом електрозварювання Академії наук УРСР.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 498.

На Костянтинівському металургійному заводі закінчена відбудова прокатного стана “585”.
Радянська Україна . – 1947. – 19 жовтня.

Сталінська область. На Микитівському коксохімічному комбінаті відбудована четверта коксова лабораторія з 25 печей. З введенням її у дію виробнича потужність підприємства досягла довоєнного рівня.
Радянська Україна . – 1947. – 19 жовтня.

Ворошиловградська область. У Лутугино відбудована перша черга шахти імені Леніна тресту “Лутугинвугілля”.
Радянська Україна . – 1947. – 19 жовтня.