Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Львові відбувся Всеукраїнський з’їзд студенства.
Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

У м. Києві відбулися збори комітету по скликанню Всеросійського з’їзду пасічників у м. Києві з 1 по 7 вересня.
Рада. – 1913. – № 144. – С.2.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

м. Харків. Страйк усіх (2228) робітників заводу «Русского о-ва «Всеобщая компания электричества» з вимогою підняти зарплату на 50 % та звільнити арештованого робітника С. Мокко. Завершилася компромісом: обіцяно підняти зарплату більшості робітників до 50 %. Під час страйку на завод викликали поліцію, яка арештувала делегатів від робітників для переговорів із адміністрацією (23 серпня та 29 серпня-12 вересня повторно відбулися страйки).
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 345.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Гайсинський повітовий комітет Ради селянських депутатів поширив листівку із засудженням факту обрання гетьмана і на підтримку Центральної Ради. Гайсинський повітовий староста на Поділлі повідомив міністру внутрішніх справ про арешти помічника повітового комісара і голови народної управи за випуск згаданої вище листівки.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 166. – Арк. 11,12.

Прийнято ухвалу всенародного українського віча про створення Комітету національної гідності. Основною метою заснованої інституції було вирішення питання про перенесення останків великих синів українського народу з чужини до Києва і поховання Івана Мазепи у Софійському соборі.
Відродження. – 1918. – 11 липня.

Київ, Одеса, Харків. Працювали курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Повідомлялось з Одеси, що завдяки енергійній діяльності штабу транспортної флотилії протягом одного тижня до міста прибуло 20транспортів, випущених з Маріуполя та Керчі. “Бурдеіл” привіз 240 тис. пудів вугілля для потреб трамваю та лікареь, а транспорт “Софія” – 50 тис. пудів хліба.
Нова рада. – 1918. – 12 червня (30 травня).

Центральний комітет Всеукраїнської ради селянських депутатів, враховуючи настрої широких мас селянства, їхнє незадоволення відновленням гетьманською владою поміщицької власності, встановленням терористичного режиму тощо у постанові про збирання врожаю 1918 р. і про підготовку ланів “під пар” на наступний рік запропонував не віддавати хліб гетьманським та окупаційним властям. Вже реквізований на той час хліб, але ще не вивезений зі сховищ та млинів, селянам та робітникам пропонувалося розбирати та ховати, а в разі неможливості зробити це – знищити. Хліб врожаю 1918 р. нікому не продавати, а сховати, щоб забезпечити себе від голоду.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.201-203.

Київ. Друга (літня) сесія Всеукраїнського православного церковного собору. Головним питанням на засіданнях Собору було визначення статусу Православної церкви в Україні (автокефальна чи автономна) та формування органів вищого церковного управління. Перевагу на Соборі здобули проросійськи налаштовані церковні сили. У результаті Собор схвалив проект, запропонований архієпископом Євлогієм, яким визначалося, що “українська церква як церква автономна є в канонічному зв’язку з патріархом Московським”, якому належить “право затвердження кандидатів на єпископські катедри, право приймати скарги на українських єпископів, право затверджувати статут Вищого церковного управління”. Сесія підтвердила обрання митрополитом Київським і Галицьким Антонія (Храповицького) і офіційно звернулася до гетьмана Павла Скоропадського з проханням затвердити це обрання.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.80. ЦДАВО України. – Ф.1071. – Оп

Рада міністрів Української Держави заслухала доповідь голови мирної делегації на переговорах з РСФРР С.Шелухіна про хід її роботи та доповідь міністра сповідань про хід роботи Всеукраїнського церковного собору. Відносно законопроекту, який доповів міністр землеробства про запровадження губернських і повітових земельно-ліквідаційних комісій, уряд ухвалив передати його на розгляд і розробку спеціальній комісії. Рада міністрів схвалила законопроект, внесений міністром торгівлі і промисловості, у справах паперової промисловості і торгівлі. Міністр фінансів запропонував терміново видати закон про новий календар, що було підтримано урядом. Рада міністрів схвалила заходи, розроблені радою при міністрі шляхів сполучення для поліпшення роботи в ремонтних залізничних майстернях.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 3. – Арк. 43-43 зв., 44.

П.Скоропадський затвердив закон про організацію військово-судових інституцій та їх компетенцію. Загалом військові суди поділялися на вищі (Київський та Катеринославський) і штабні (при штабах дивізій, корпусів та Головному штабі).
Державний вістник. – 1918. – 5 липня.

Гетьман П.Скоропадський прийняв делегацію хліборобів 4-х губерній – харківської, херсонської, полтавської та волинської. Хлібороби ознайомили гетьмана з становищем на місцях і просили, щоб уряд організував охорону, відновив судочинство, тверду владу та лад, продовжуючи працювати по встановленню нормальних умов життя в Україні. Гетьман розповів, що проведена велика робота по упорядкуванню апарату міністерств, по налагодженню державного управління, що потрібен час для вироблення нових законів, у тому числі і земельного. Волосні земства будуть повністю змінені і до роботи в них будуть запрошені люди праці – хлібороби. Що земля буде передана хліборобському населенню, але в кількості не більше 25 десятин в одні руки, великих маєтків не буде. Всерівно землі не вистачить на всіх і треба розвивати промисловість краю.
Нова рада. – 1918. – 23(10) червня.

Київ. Затвердження гетьманом Павлом Скоропадським ухваленого Радою міністрів закону про утворення Головного управління мистецтва і національної культури та про перейменування міністерства народної освіти в “міністерство народної освіти та мистецтва”.
Державний вістник. – 1918. – 5 липня.

Київ. Гетьман Павло Скоропадський офіційно визнав обрання Антонія (Храповицького) главою Київської митрополії.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.80.

Рада міністрів ухвалила постанову про тимчасові дипломатичні представництва Української Держави і про асигнування на їх утримання 1 127 072 карбованців (у Німеччині – від 16 березня 1918 р., в Австро-Угорщині – з 15 квітня, в Туреччині – з 27 березня, Румунії – з 6 квітня, Болгарії – з часу утворення).
Державний вістник. – 1918 р. – 5 липня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.