Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рейхскомісар України та командуючий збройними силами вУкраїні видали наказ про смертну кару за умисне пошкодження засобів зв’язку, кабельного проводу, телефонного дроту, псування приладдя.
Волинь. – Рівне. – 1941. – 26 жовтня; Українське слово. – Київ. - 1941. - 30 жовтня.

Рада по евакуації ухвалила постанову про демонтаж і евакуацію устаткування, матеріалів вугільних шахт, заводів, баз та інших підприємств, розташованих у Ворошиловградській області.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1975. — С. 268.

У Києві ВПЦР скликала нараду всіх православних конфесій Київщини, на якій було проголошено відродження УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (Короткий історичний довідник). – Полтава, 1999. — С 7.

Розпочалися масові розстріли єврейського населення Кривого Рогу, жертвами яких на 15 жовтня стало від 4 до 5 тис. мешканців міста.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 38.

На початок місяця у десяти шталагах рейхскомісаріату Україна перебувало 320 тис. радянських військовополонених, до кінця листопада їх чисельність скоротилася до 243 тис., з яких 140 тис. працювало на німецьких військових об’єктах.
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів. 1993. — С. 163.

Наприкінці місяця у Дрогобицькій області окупаційною владою були проведені масові страти місцевих євреїв, жертвами яких стало понад 300 жителів Дрогобича та близько 800 мешканців Борислава.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 47.

На початку місяця в Полтаві було розстріляно 599 хворих психіатричної лікарні.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах. – К., 2002. — С. 105.

У Лубнах Полтавської обл. впродовж місяця було знищено 1 865 євреїв.
Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів (1941-1942). Т.2 / Упорядкування і передмова Володимира Коси

Протягом місяця в Україні було знищено понад 60 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах. – К., 2002. — С. 6.

Радянські війська залишили з боями районні центри Криму Ак-Мечеть, Бахчисарай, Іслам-Терек, Ічки, Кіровське, Леніне, Старий Крим і Судак.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 403-405.

У Москві приступила до роботи радіостанція “Радянська Україна”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 114.

У Луцьку відбулося урочисте відкриття Волинського краєзнавчого музею, який відновив свою роботу після проведеної реорганізації
Волинь. – Рівне. - 1 941. - 16 листопада.

Військовий комендант Києва оголосив про розстріл 300 радянських громадян у зв’язку з випадками підпалу й саботажу.
Українське слово. – Київ. - 1941. - 4 листопада.

А.Гітлер підписав оперативний наказ № 1 головного командування сухопутних військ про перехід до стратегічної оборони на всьому радянсько-німецькому фронті. Цим було визнано провал планів літнього наступу вермахту на Схід.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. – К., 2000. – С. 672.

Для керівництва господарством у текстильній та паперовій галузях рейхскомісар України заснував союз для волоконного господарства, який охоплював виробництво з такої сировини, як: бавовна, льон, коноплі, вовна, тваринне волосся, інші подібні сировини та целюлози, папір, та побічні продукти.
Волинь. Український часопис. – 1942. – Ч. 99. — 26 грудня. – С.4.

Оберштурмфюрер СС Кунтце направив службове повідомлення про масове знищення хворих і поранених військовополонених у Бердичівському “виховально-трудовому” таборі.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 180–183.

Завершилась Середньодонська операція військ Південно-Західного і лівого крила Воронезького фронтів. Радянські війська розгромили 5 італійських, 5 румунських та 1 німецьку дивізії, 3 італійські бригади, завдали поразки 4 піхотним та 2 танковим німецьким дивізіям, просунулися на 150–200 км і вийшли в тил групи армій “Дон”. Противник змушений був відмовитися від подальших спроб деблокувати сталінградське групування.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 123.

Начальник поліції безпеки і СД генеральної округи Волинь–Поділля оберштурмбанфюрер Пютц зустрівся в райцентрі Березне на Рівненщині з Т.Боровцем-Бульбою. Відбулися переговори щодо співробітництва у боротьбі з радянськими партизанами. Останній давав згоду за умови визнання самостійності України та звільнення українських політичних в’язнів, включаючи С.Бандеру та Я.Стецька. Вимоги не були прийняті.
Кентій А.В. Українська повстанська армія в 1942–1943 рр. – К., 1999. – С.5.

З об’єднань групи армій “Б” і “А” сформована група армій “Дон”, яка діяла на сталінградському напрямку.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 119.

Собором єпископів Автокефальної православної церкви в Генерал-губернаторстві прийнятий “Внутрішній статут” названої церкви. Його визначальні риси: встановлення української мови урядовою мовою церкви в Генерал-губернаторстві замість польської мови; відсутність інституту Синоду і парафіяльних зібрань та рад.
Власовський І. Нариси історії Української Православної Церкви. Том ІV. Част. ІІ. – К., 1998. – С. 185–186.