Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Створення Інституту народного господарства.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф.. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 341.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Організація ревкому Дніпровського повіту, Херсонської губернії.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 859 – 860.

Бердянськ. Вступ до міста частин Червоної армії.
За власть Советов. Сборник документов и воспоминаний о борьбе трудящихся за установление и упрочение советской власти на территории Зап

Перекоп. Вступ до міста частин Червоної армії.
Какурин Н.Е. Как сражалась революция. 1919 – 1920 гг. – Т. 2. – М., 1990. – С. 344.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Харків. Згідно з рішенням ІІІ Всеросійського з’їзду профспілок працівників освіти та мистецтва Тимчасове Південбюро цих спілок, обране на всеросійському з’їзді, розпочало в УСРР роботу по об’єднанню цих спілок у єдиній професійній спілці. Реорганізація профспілкового управління проводилася відповідно до змін в апараті Наркомосу УСРР – ліквідації спеціального главку по керівництву справами мистецтва.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР доручила Наркомфіну здійснити закупку золота, платини та іноземної валюти у приватних осіб і громадських організацій за цінами, встановленими Наркомфіном відповідно до курсу на іноземних ринках і заздалегідь оголошеними. Іншим органам, закладам і приватним особам проведення таких операцій заборонялося під загрозою притягнення до судової відповідальності з конфіскацією того, що продавалося, або закуповувалося.
Коммунист, Харьков, 1921, 29 октября

Харків. За наказом наркома освіти Г. Гринька на 5 діб заарештовано редактора журналу “Театральные Известия” за розміщення у №4 часопису “матеріалів бульварного характеру, що рекламували вульгарну фото-кіно драму”. Редакцію журналу попереджено про арешт усього колективу у випадку повторення таких хиб.
Коммунист, Харьков, 1921, 29 октября.

Київ. Вийшло перше число вечірньої газети.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 30 жовтня.

Харків. Відбулося засідання ЦК по боротьбі з проституцією, на якому всім губвиконкомам було запропоновано організувати губернські комісії по боротьбі з проституцією.
Коммунист, Харьков, 1921, 29 октября.

Харків. Відкрився І Всеукраїнський з’їзд губернських видавництв УСРР, скликаний з метою з’ясування ролі Державного видавництва України (Держвидав) в умовах нової економічної політики. Порядок денний визначався декретами радянської влади про єдиний план розподілу творів друку, про приватні видавництва, про фінансове становище Держвидаву. Обговорено доповідь Держвидаву та доповіді з місць.
Коммунист, Харьков, 1921, 29 октября.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.