Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На кіностудії художніх фільмів знято художньо-документальний фільм «Радянська Буковина». Художній керівник — О.П.Довженко; режисер Ю.Солнцева; оператор — І.Шеккер
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

Одеса. На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Танкер «Дербент». Сценарій О.Файнціммераза повістю Ю.Кримова; режисер О.Файнціммер; оператор С.Іванов; комбіновані зйомки Г.Айзенберга; композитор Г.Попов; художник М.Юферов; звукооператор Л.кан; уролях: О.Красно польський — Басов, А.Горюнов — капітан танкера, К.Михайлов — старший помічник капітана Кабацький, П.Кирилов — помполіт Бредіс, В.Меркур’єв — боцман Догайло, В.Кузнєцов — буфетниця Віра; К.Сорокін, Е.Геллер, П.Гофман, А.Мірошниченко — мотористи; в епізодах: В.Капелян, І.БійБродський, С.кирилов, Л.Кривицький, А.Кулаков, Л.Лариков, О.Маслюков, А.Сова, П.Шпрінгфельд, Г.Станкевич.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

Пішов з життя Мартинович Володимир (народився 1890) — український драматург. Мав середню освіту; автор драматичних творів: «Перелесник» (1922), «Ніч під св. Андрія» (1927), історичної п’єси «Довбуш» (1926); мелодрами — «Потерчук» (1925), «Міщани» (1928); комедії — «Весілля з приданим» (1923), «Сучасна Ксантипа» (1926), «Гріх молодості» (1927), «Тестамент» (1937); водевілі — «Досиджував посагу», «Трьох до вибору», «З там того світу» (всі — 1928).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. — К., 1997. — С.399.

Пішов з життя Іваницький Кароль Людвігович (народився 6 вересня 1870 р.) — український архітектор. У 1894 р. закінчив Львівський політехнічний інститут. До числа основних споруд, побудованих архітектором належать: будинок кадетського корпусу у Сумах (1898), житловий будинок на вул. Б.Хмельницького №32 у Києві (1912) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.270.

Косів (Івано-Франківська область). Пішов з життя Кошак Петро Григорович (народився 1864 р.) — український майстер кераміки. У 1897 р. закінчив Коломийську гончарну школу. Автор чисельних керамічних кахлів, плесканиць, ваз та скульптур.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.329.

Львів. Згідно рішення Раднаркому УРСР засновано Державнийпольський театр, Польський театр мініатюр, відзначено 85річчя з днясмерті А.Міцкевича, у Спілку письменників УРСР прийнято польськихписьменників: В.Василевську, Є.Путрамента, Т.БойЖеленського, А.Важика, А.Рудницького.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах наземлях України у ХХ столітті. — К.: Знання України, 2007. — С.295-296.

Журнал «Літературна критика» помістив насвоїх шпальтах ряд критичних матеріалів на нову повість Докії Гуменної «Вірус»: Л.Смульсон (Л.Санов) звинуватив авторку за «викривлення образу радянської людини», а невдовзі передова цього ж часописа скваліфікувала повість як «рецидив не раз викритих нашою громадськістю брудних наклепів на радянську дійсність».
Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. У 3х кн. Кн. 2. — Київ: Рось, 1994. – С.448-449; Літературна крит

У Львові відбулося відкриття виставки творів П.Ковжуна, О.Новаківського, І.Труша та П.Холодного. На відкритті, крім українських громадян, присутні представники німецької влади на чолі з комендантом міста Львова, генерал-майором фор Прітвітцом. У літературно-мистецькому клубі в Львові відбувся вечір-концерт, присвячений творчості М.Лисенка. Доповідь про обробку Лисенком українських народних пісень виголосив д-р В. Витвицький, музичний акомпанемент – донька композитора Маріанна Лисенко.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 157–158.

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.

В Києві з Інституту історії та археології АН УРСР утворено два самостійних інститути: Інститут історії України АН УРСР та Інститут археології АН УРСР.
История Украинской ССР: Хронологический справочник / В. Ф. Верстюк, Е. Н. Дзюба, В. Ф. Репринцев: Отв. Ред. Ю. Ю. Кондуфор. – К., 1990. – С. 372.

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

Київ. Відбулася всесоюзна конференція з проблем автоматичного зварювання під флюсом, організована Інститутом електрозварювання Академії наук УРСР.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 498.

Бюро ЦК ЛКСМУ ухвалило постанову з приводу критики на сторінках “Радянської України”, “Комсомольской правды”, “Сталинского племени” і “Молоді України” повісті М.Щепенка “Людина іде до сонця”, надрукованої журналом “Дніпро”. Зазначено, що редколегія журналу існувала формально, більшість членів редколегії не працювали над рукописами і не брали участі у підготовці матеріалів до друку. Відділи прози, критики і публіцистики працювали незадовільно. Редколегія журналу припускала серйозні помилки у вихованні молодих письменників. Визнавши, що відділ пропаганди і агітації ЦК ЛКСМУ погано керував журналом “Дніпро”, бюро ЦК комсомолу України накреслило ряд заходів щодо поліпшення роботи журналу і зміцнення його редколегії.
Радянська Україна. – 1948. – 27 липня.

Львів. Обласне видавництво “Вільна Україна” надіслало звіт Львівському обкому КП(б)У про свою роботу за перше півріччя 1948 р. Відмічено, що місцеві письменники, яким були замовлені нариси про колгоспне село і стахановців Львова “не могли зрозуміти” подій у західноукраїнському селі, а також “героїку стахановської праці”. Твори, які вони подавали, „не підлягали навіть переробці”.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 568.

У відділі преси Управління пропаганди й агітації ЦК КП(б)У відбулася нарада директорів і головних редакторів республіканських книжкових видавництв, керівників республіканського Управління у справах поліграфії і видавництв, Головпапірзбуту та книготоргівельних організацій. Піддано критиці Укрполітвидав, який мало випускав творів з питань марксистсько-ленінської теорії; Сільгоспвидав УРСР, який не випустив жодної із запланованих книжок з економіки і організаційно-господарського зміцнення колгоспів. Відмічено, що видавництво “Радянська школа” у деяких перероблених і новостворених підручниках допустило аполітичність і неохайність, ряд книг вийшли з друкарськими помилками, брудними ілюстраціями, порожніми сторінками.
Радянська Україна. – 1948. – 13 липня.

Інститут літератури Академії наук УРСР одержав у подарунок від доктора університету в місті Варні (Болгарія) М.Бредихіна рукопис Лесі Українки – драматичний етюд “Айша і Мохамед”.
Літературна газета. – 1948. – 15 липня.

Одеса. В центрі міста відкрився новий літній театр на тисячу місць.
Радянська Україна. – 1949. – 1 липня.

Київ. Вийшов перший номер альманаху «Советская Украина».
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 506.

Дніпропетровська область. Біля с. Старі Кодаки експедиція Інституту археології Академії наук УРСР і Дніпропетровського історико-краєзнавчого музею закінчила розкопки кургану. Виявлені знахідки належали до середини ІІІ тис. до н.е.
Радянська Україна. – 1949. – 31 липня.

Створена редакційна колегія видання творів Г.Сковороди у складі: О.Корнійчука, П.Тичини, дійсного члена Академії наук УРСР О.Білецького, директора Інституту філософії АН УРСР М.Омельяновського, директора Інституту історії України АН УРСР О.Касименка. Інститут філософії АН УРСР закінчив роботу з виявлення нових рукописів і уточнення текстів Г.Сковороди.
Літературна газета. – 1949. – 28 липня.