Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків, м. Президією ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову “Про стипендії імені Н.К.Крупської”.
Збірник законів і розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1929. — № 18. —Ст.154.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про пенсійне забезпечення робітників освіти за вислугу років”. Встановлено право на отримання пенсії після 25 років праці для наступних категорій освітян: учителі шкіл першого ступеню і перших чотирьох груп шкіл підвищеного типу; керівники хат-читалень, бібліотекарі, учителі нижчих сільськогосподарських шкіл, педагогічний персонал дитячих домів у сільській місцевості; учителі старших, починаючи з п’ятої, груп шкіл підвищеного типу (шкіл 2-го ступеню, семирічок), викладачі технікумів, професійно-технічних шкіл, навчально-виробничих майстерень, інструктори виробничого навчання технікумів, професійно-технічних шкіл та навчально-виробничих майстерень; бібліотекарі, педагогічний персонал дитячих домів у містах і поселеннях міського типу, дошкільних установ (дитячих садків, площадок), вчителі установ з ліквідації неписьменності (шкіл, курсів, груп), районні (ділянкові) інспектори народної освіти.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — №46. —Ст.396.

Робітник шахти № 9 «Паризька комуна» І. Лісицин надіслав заяву до ВУЦВК про свавілля місцевої влади щодо його сім’ї, що мешкала в с. Ящикове Ворошилівського району Донецької області. Повідомлялося, що за відмову здати корову до колгоспу його звільнили з роботи в колгоспі та позбавили пайка, а після цього, незважаючи на брак інших джерел харчування та наявність шести малолітніх дітей, насильно забрали корову до колгоспу Колективізація і голод на Україні: 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 479–480.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Москва. РНК СРСР видав постанову „Про організацію Бюро по винахідництву у складі Наркомату охорони здоров’я СРСР”.
Збірник постанов і розпоряджень уряду СРСР. – 1939—№ 54. — Ст.489.

Сталіно. Відкрився великий універмаг з механізованою доставкою товарів на верхні поверхи й щомісячним товарообігом 6 млн. руб. На роботу до магазину прийняті 20 дружин стахановців металургійного заводу ім. Сталіна – колишніх домогосподарок, які пройшли спеціальну підготовку на курсах.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 липня.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.

Впродовж 1940 р.. спецоргани перманентно відзначали поширення серед військовослужбовців «нездорових висловлювань про міць німецької армії». Так, у КОВО фіксувалися розмови про те, що німецька армія краща за радянську, що техніка у німців краще, що рівень патріотизму у вермахті є досить високим, про що, мовляв, свідчать його перемоги. Казали також і про те, що німці сильніші за СРСР, оскільки спромоглися здобути Париж, у той час як Червоній армії «і з румунами не впоратися» тощо. Боязнь частини червоноармійців і командирів з приводу переваги німецької армії знайшла прояв у поширенні поразницьких настроїв — у розмовах про те,щоуразі війни— «вони нам намнуть боки». Чимало було виялено армійськими спецорганами і прихильників гітлерівської ідеології. «Радянська система не міцна і неправильна. При даному устрої селяни і робітники піддаються знущанню. Досконала система — це націоналсоціалізм у Німеччині. При фашизмі держава збагачується, а народ живе багато і заможно. У перспективі радянська влада буде знищена націоналсоціалістською Німеччиною», — ділився своїми думками з товаришами по службі в Північно-Кавказському ВО червоноармієць Еніс Гергард (німець за походженням, уродженець Дніпропетровської області). За інформацією спецорганів, «довкола Еніса поступово почала формуватися профашистська організацію — т. зв. «середняцька партія», до якої примкнули й деякі українці — рядовий Пархоменко і молодший командир Гринь. Судячи з назви підпільної групи, прихильне ставлення до ідей націоналсоціалізму було зумовлене також антиколгоспними настроями.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.112113; Російський державний військов

Київ. В розмові з кореспондентом «Вістей» народний комісар юстиції М.Ф. Бабченко заявив, що за час з 27 червня по 2 липня слідчими органами вже направлені в суд 46 справ, зних 10 по Київській області і 36 по Харківській. Народний суд третьої дільницім. Сміли розглянув справу робітника паровозоремонтного заводу гр. Наумкина, обвинуваченого за прогул. Порушника трудової дисципліни засуджено на 6 місяців примусової праці і відрахування 25% заробітної плати. У Харкові з 36 справ, що поступиливнародні суди, 33 — за прогул і3 за самовільний уход зработи. Всі ці справи призначені для слухання в найближчі дні. На допомогу місцевим судовим органам Наркомюст УРСР відрядив до Харківської, Дніпропетровської, Запорізької. Ворошиловградської та інш. областей ряд відповідальних працівників. Крім того в Києві була проведена нарада народних суддів, на якій обговорювався указ Президії Верховної Ради СРСР.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 4 липня

Київ. У зв’язку з запровадженням у життя Указу Президії Верховної ради від 26 червня Київський міський відділ комунального господарства встановив нові години роботи комунальних підприємстві місцевого транспорту столиці. 20 комунальних перукарень місця працюватимуть з 7. 00 до 23.30, решт — з 8.00 до 21.00. Бані відкриті з 14.00 до 22.00, а в недільні дні — з 10.00 до 18.00. Душі при центральній бані працюють з 8.00 до 22.00. Філії Петровського прального комбінату по прийому білизни для прання функціонують з 12.00 до 20.00. Рух тролейбусів провадиться з 6.00 до2.00.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 4 липня

РНК СРСР видав постанову «Про підвищення норм виробітку та зниження розцінок у зв’язку з переходом на 7-денний робочий тиждень для робітників і службовців, що мали 8-годинний робочий день». Ухвалено у зв’язку з переходом на 7денний робочий тиждень робітників і службовців, які мали до видання Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 р. 8годинний робочий день, зберегти для них існуючі місячні оклади заробітної плати; збільшити норми виробітку та знизити розцінки пропорційно збільшенню кількості робочих днів у місяць для робітників і службовців здільників, знизити денні тарифні ставки пропорційно збільшенню кількості робочих днів намісяць для почасових робітників і службовців.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 18. — Ст.437.

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про пенсії робітникам Народного комісаріату зв’язку СРСР, працюючим у районі бойових дій, та їх родинам”.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.173.

29-30 липня у Києві відбулося святкування Всесоюзного дня залізничника.
Радянська Україна. – 1944. – 1 серпня.

Москва. В приміщенні МХАТ відбулося вшанування старійшого діяча українського театру народного артиста СРСР Івана Мар’яненка з нагоди 50-річчя його акторської діяльності.
Літературна газета. – 1945. – 30 серпня.

Харків. Відбудований завод імені Дзержинського випустив першу партію післявоєнних фотоапаратів “ФЕД”.
Радянська Україна. – 1948. – 2 липня.

Нижньо-Устрицьк Дрогобицької області. Деревообробний завод організував виробництво стандартних будинків. Будинок складався з кімнати, кухні, ванної, веранди. Його загальна площа – 34,5 м2. Перша партія будинків відправлена в Грозний і Ашхабад.
Радянська Україна. – 1949. – 12 липня.

Кіровоград. Відкрито парк культури і відпочинку з літнім театром на 1200 місць, танцювальним майданчиком з естрадою для оркестру, тенісним кортом, дитячим містечком.
Радянська Україна. – 1949. – 16 липня.

Полтава. Автомобільний трест організував автобусне сполучення між містами і районними центрами Полтавщини.
Радянська Україна. – 1949. – 22 липня.