Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Шахтинський район. Закінчився страйк на восьми рудниках, що проходив під керівництвом колишніх членів КП(б)У. Страйк тривав більше тижня. В ньому брали участь 8 тис. шахтарів. Вимога страйкарів – своєчасна виплата заробітної плати. Страйк припинено після виплати частини заробітної плати за вересень.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1641, арк. 9; спр. 1692, арк. 136.

У вересні – жовтні 1924 р. спостерігався пік епідемії скарлатини – було зареєстровано 12,5 тис. хворих.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 січня.

За відомостями Наркомздоров’я УСРР, з січня по жовтень 1924 р. в республіці було зареєстровано 800 тис. хворих на малярію. Перше місце по захворюваності зайняла Катеринославська губернія (285 тис. 676 хворих), друге – Донецька (256 тис. 674 хворих), третє – Харківська (44 тис. 858 хворих). Відносно благополучна ситуація склалася у Волинській, Чернігівський та Подільській губерніях, де кількість хворих не перевищувала 7 тис. осіб. Для боротьби з малярією Наркомздоров’я УСРР розподілив між неблагополучними в епідемічному відношенні губерніями 1 тис. 390 кг хініну.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 січня.

Одеса. Губсоюз шкіряників оголосив бойкот володарям взуттєвих приватних магазинів, у зв’язку з наміром останніх закрити майстерні й перейти до використання праці тільки робітників квартирників. Бойкот тривав 6 днів. Господарники погодились залишити майстерні та підписати тарифну угоду з профспілкою.
Трудовые конфликты в Советской России. 1918-1923. – М., 1923. – С. 221.

Київська губернія. Головним чином по лінії Москва – Одеса, а також навколо ст. Бобринської посилилися пограбування потягів та залізничні аварії внаслідок кримінального бандитизму та політичного тероризму. Учасники терористичних актів – залізничники, селяни і безробітні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1915, арк. 122.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Ст. Ясинувата. Зіткнулися два товарних потяги. Розбито 3 вагони. Жертв не було.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 24 жовтня.

Директивний лист Дніпропетровського обкому КП(б)У райкомам, райвиконкомам, начальникам політвідділів МТС, секретарям партосередків про порушення «законності». Зазначено, що місцеві органи влади с. Афанасьєвка Новомосковського району лінчували 14-річного хлопчика, підвішували за горло, катували за те, що, будучи голодним та опухшим, він з’їв півфунта хліба у будинку голови колгоспу. Звернено увагу на факт масових знущань над селянами «партійно-комсомольського активу»: влаштовування розправ, убивства, побиття, защемлення пальців дверима, побиття різками, засудження до 10 років за «кражу» декількох колгоспників
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 553–559.

На цей час в рейхскомісаріаті Україна було 10 стаціонарних таборів для полонених солдатів – шталагів (Stalag) та один табір для полонених радянських офіцерів - офлаг (Oflag), у яких перебувало на початок місяця 445.000 в’язнів. До кінця місяця їх кількість зменшилася до 125 тисяч (звільнені, утікачі, страчені).
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів. 1993. — С. 163.

Протягом жовтня в Україні було знищено близько 120 тис. місцевих євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

Розпочалися масові розстріли єврейського населення Кривого Рогу, жертвами яких на 15 жовтня стало від 4 до 5 тис. мешканців міста.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 38.

У Севастополі, Сімферополі й Керчі створені міські комітети оборони, з метою зосередження цивільної та військової влади та дотримання порядку в містах, що є найближчим тиловим районом фронту.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945: Документы и материалы. - В 3-х т. - Т.1. — К., 1980. — С. 120.

Як покарання за підрив будівлі міської комендатури і загибель румунського генерала в Одесі було розстріляно 26 000 цивільних мешканців, серед яких було близько 19 000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 129.

У Чернігові підкомандою зондеркоманди 4а впродовж двох днів було розстріляно 260 євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах. – К., 2002. — С. 100.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

В першій декаді місяця ліквідовані гетто в Любомлі (близько 3 тис. осіб) та Сенкевичівці – 800 осіб, Барі Вінницької області розстріляні понад 3000 євреїв. У другій половині місяця в Ровенській області схоплено і страчено в Острозі – понад 1000 євреїв, в Тучині – 753, в Деражно – 152, в селах Червоноармійського району – 94, в Демидівському районі – 97, в Дубровиці – близько 70, декілька сот в Ровно. В Яромилинцях Хмельницької області знищено 7 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 149, 182.

Окупанти спалили село Берег Вербського району Волинської області, загинуло 110 жителів; 290 дворів села Мефодіївка (загинуло 55 жителів) та 270 дворів села Кренидівка (загинуло 50 мешканців) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.216, 287.

В табір Белжец (Польща) вивезено 1179 євреїв з Дрогобича, 1020 осіб – з Борислава, 460 – з Самбора, 800 – з Стрия Дрогобицької області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.48.