Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

В першій декаді місяця ліквідовані гетто в Любомлі (близько 3 тис. осіб) та Сенкевичівці – 800 осіб, Барі Вінницької області розстріляні понад 3000 євреїв. У другій половині місяця в Ровенській області схоплено і страчено в Острозі – понад 1000 євреїв, в Тучині – 753, в Деражно – 152, в селах Червоноармійського району – 94, в Демидівському районі – 97, в Дубровиці – близько 70, декілька сот в Ровно. В Яромилинцях Хмельницької області знищено 7 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 149, 182.

Окупанти спалили село Берег Вербського району Волинської області, загинуло 110 жителів; 290 дворів села Мефодіївка (загинуло 55 жителів) та 270 дворів села Кренидівка (загинуло 50 мешканців) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.216, 287.

Закінчилася ліквідація євреїв у “гебіті Дубно”, яка тривала з 5 жовтня. Протягом цього часу розстріляно понад 10 тис. осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.148.

В Літині Вінницької області розстріляні 260 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.15.

Житомирська область. Окупанти спалили у жовтні 50 дворів села Прибитки Словечанського району, загинуло 17 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.124.

Житомирська область. Окупанти спалили у жовтні 50 дворів села Прибитки Словечанського району, загинуло 17 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.124.

Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Крути Троянівського району, загинуло 23 жителі.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.119.

Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Крути Троянівського району, загинуло 23 жителі.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.119.

Луганська область. Опівдні на одній з шахт тресту “Фрунзевугілля” прогриміло 2 вибухи, в результаті яких були зруйновані дві вентиляційні установки на двох збійках. Трагедія обійшлася без жертв, поранено було лише машиністку одного з вентиляторів. У результаті проведення розшукових дій органами КДБ з’ясувалося, що вибухи були організовані одним з гірників, який вбивством дружини (машиністки) намагався розв’язати сімейні проблеми. Він отримав найвищу міру покарання.
Україна молода. – 2004. – 24 червня.

Затверджена Комплексна програма науково-дослідних і оперативних робіт на 1986-1990 роки – перша зведена наукова програма робіт з проблеми вивчення радіоактивного забруднення природного середовища після аварії на ЧАЕС. Нею передбачалося: удосконалення методів і засобів спостережень за радіоактивним забрудненням середовища; вивчення зміни динаміки радіаційної обстановки і поведінки радіонуклідів у природному середовищі, “гарячих” часток і на цій основі розробка з використанням математичного моделювання коротко- і довгострокових прогнозів; дослідження закономірностей формування радіоактивного забруднення місцевості після аварії.
Чорнобиль. Десять років подолання. За матеріалами Мінчорнобиля України. – К., 1996. – С.28.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Опубліковано повідомлення РАТАУ “Обстановка в Чернівцях: реальність і домисли”. У ньому, зокрема зазначалось, що вже пройшло п’ять місяців відтоді, як у Чернівцях було госпіталізовано останню дитину з діагнозом хімічної алопеції і підбито першу рису під хворобою, що спалахнула восени 1988 року. Вона уразила понад сто шістдесят дітей. Всі хворі пройшли курс інтенсивного лікування у найкращих клініках країни під наглядом досвідчених, кваліфікованих лікарів і тепер повернулися додому. Їх здоров’я поліпшилось.
Радянська Україна. – 1989. – 14 квітня.

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.

Київ. Голодування студентів. Вони висунули вимоги: проходження військової служби на території України; перевибори Верховної Ради УРСР; відмова уряду республіки від підписання союзного договору; передачі місцевим органам влади майна КПРС та ВЛКСМ на території України; відставка голови Ради міністрів УРСР В.Масола. Студентські маніфестації та акції на підтримку голодуючих відбулися у багатьох населених пунктах України. За цей час у акціях взяли участь близько 30 тисяч студентів Києва (всього у Києві 85 тисяч студентів, які навчалися на денному відділенні), у Львові майже 50 тисяч (із 65 тисяч), у Тернополі та в Івано-Франківському по 10 тисяч – майже всі студенти. У Луцьку студенти педагогічного інституту на будинку свого навчального закладу підняли синьо-жовтий прапор. Загалом із 510 тисяч студентів стаціонару в Україні в голодовках і акціях протесту взяли участь майже 100 тисяч, тобто кожен п’ятий студент. Політичну акцію студентів у Києві підтримали студенти всіх регіонів України. 16 жовтня була створена узгоджувальна комісія Верховної Ради УРСР, яка виробила взаємоприйнятний підхід до задоволення вимог студентів. 17 жовтня Верховна Ради УРСР прийняла постанову “Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року”.
Радянська Україна. – 1990. –4,6,11,13,17,18, 19,21,24 жовтня; Правда Украины. – 1990. – 30 ноября; Вісті з України. – 1990. - № 42, жовтень; Літературна Україна.