Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Впродовж 1940 р.. спецоргани перманентно відзначали поширення серед військовослужбовців «нездорових висловлювань про міць німецької армії». Так, у КОВО фіксувалися розмови про те, що німецька армія краща за радянську, що техніка у німців краще, що рівень патріотизму у вермахті є досить високим, про що, мовляв, свідчать його перемоги. Казали також і про те, що німці сильніші за СРСР, оскільки спромоглися здобути Париж, у той час як Червоній армії «і з румунами не впоратися» тощо. Боязнь частини червоноармійців і командирів з приводу переваги німецької армії знайшла прояв у поширенні поразницьких настроїв — у розмовах про те,щоуразі війни— «вони нам намнуть боки». Чимало було виялено армійськими спецорганами і прихильників гітлерівської ідеології. «Радянська система не міцна і неправильна. При даному устрої селяни і робітники піддаються знущанню. Досконала система — це націоналсоціалізм у Німеччині. При фашизмі держава збагачується, а народ живе багато і заможно. У перспективі радянська влада буде знищена націоналсоціалістською Німеччиною», — ділився своїми думками з товаришами по службі в Північно-Кавказському ВО червоноармієць Еніс Гергард (німець за походженням, уродженець Дніпропетровської області). За інформацією спецорганів, «довкола Еніса поступово почала формуватися профашистська організацію — т. зв. «середняцька партія», до якої примкнули й деякі українці — рядовий Пархоменко і молодший командир Гринь. Судячи з назви підпільної групи, прихильне ставлення до ідей націоналсоціалізму було зумовлене також антиколгоспними настроями.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.112113; Російський державний військов

Львів. Згідно рішення Раднаркому УРСР засновано Державнийпольський театр, Польський театр мініатюр, відзначено 85річчя з днясмерті А.Міцкевича, у Спілку письменників УРСР прийнято польськихписьменників: В.Василевську, Є.Путрамента, Т.БойЖеленського, А.Важика, А.Рудницького.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах наземлях України у ХХ столітті. — К.: Знання України, 2007. — С.295-296.

Журнал «Літературна критика» помістив насвоїх шпальтах ряд критичних матеріалів на нову повість Докії Гуменної «Вірус»: Л.Смульсон (Л.Санов) звинуватив авторку за «викривлення образу радянської людини», а невдовзі передова цього ж часописа скваліфікувала повість як «рецидив не раз викритих нашою громадськістю брудних наклепів на радянську дійсність».
Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. У 3х кн. Кн. 2. — Київ: Рось, 1994. – С.448-449; Літературна крит

Впродовж року зросли повинності колгоспників, які мали доти певніпереваги перед одноосібниками. Починаючи з 1940 р. в СРСР було введений погектарний принцип вирахування обов’язкових поставок з колгоспів. Частково накладання натуральнопродуктових повинностей населянські подвір’я продовжувало існувати: по шкіряній сировині — з 1940р., по зерну (з одноосібних господарств) — з 1940 р., при цьому величинацих обов’язків неодноразово зростала. Приміром, у 1940 р. м’яса колгоспники мали здавати від 32 до 45 кг (одноосібники — до 90 кг.).
Безнин М.А, Димон Т.М. Повинности росийских колхозников в 1930-1960-е годы //Отечественная история. — 2002. — № 2. — С.99.

В наслідок політики радянської держави щодо релігії і церкви у Київській єпархії з 1710 парафій, що існували до 1917 р., залишилося лише 2, з 1435 священників — 3, не зберігся жоден монастир; у Винницькій, Донецькій, Кировоградський, Миколаєвській, Сумській, Хмельницькій областях не залишилося жодної православної церкви, в Луганській, Полтавській, Харківський залишилося по одній.
Войналович В. Партійнодержавна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960х років: політологічний дискурс. — К.: Світог

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Москва. Відбулася зустріч наркома закордонних справ СРСР В.Молотова з послом Німеччини в СРСР Ф.Шуленбургом. Радянський представник «поздоровив німецького посла з перемогами німецької армії» та поінформував його про здійснювані СРСР заходи на терені Балтійських держав. «Політика Радянського Союзу, — заявив він, — була завжди пролатвійською, пролитовською і проестонською. Тепер Радянський Союз бажає забезпечитиз боку балтійських країн прорадянську політику».
1941 год. В 2х книгах. Составители: Л.Е.Решин, Л.А.Безыменский, В.К.Виноградов, Д.Д.Воробьев, Ю.А.Горьков, В.П.Гусаченко, Л.А.Двойных, А.В.Коротков, В.

Таллін. Естонія висловила згоду на задоволення вимог уряду СРСР.
1941 год. В 2х книгах. Составители: Л.Е.Решин, Л.А.Безыменский, В.К.Виноградов, Д.Д.Воробьев, Ю.А.Горьков, В.П.Гусаченко, Л.А.Двойных, А.В.Коротков, В.

Литва. Створено новий уряд на чолі з Ю.Палецкисом; склад кабінету узгоджувався з радянським представником В.Деканозовим.
1941 год. В 2х книгах. Составители: Л.Е.Решин, Л.А.Безыменский, В.К.Виноградов, Д.Д.Воробьев, Ю.А.Горьков, В.П.Гусаченко, Л.А.Двойных, А.В.Коротков, В.

Київ. 15-17 червня відбувся черговий пленум ЦК КП(б)У. Пленум обговорив питання: 1. Про підготовку до збирання урожаю. Заготовок ізакупок сільськогосподарських продуктів у 1940 р. (Доповідач — заступник голови Раднаркому УРСР Старченко В.Ф. 2. Про постановку пропаганди марксизмуленінізму в Сталінській і Ворошиловградській областях(Доповідач — заст. зав. відділом пропаганди і агітації Сталінського обкома КП(б)У Кигінько і секретар Ворошиловградського обкому КП(б)У по пропаганді Тульнов.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 17 червня.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Після 22 червня слідом за частинами вермахту на Україну рушили “похідні” групи обох проводів ОУН, загальна чисельність яких за різним джерелами становила від 7 до 10 тисяч членів. Вони мали завдання, надаючи допомогу німцям в організації громадського і господарського життя на звільнених від радянської влади територіях України, водночас закладати структури майбутньої української влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 46.

Червень – липень 1941 р. на Волині тривали запеклі зіткнення місцевих партизанських груп ОУН з відступаючими частинами Червоної армії та військ НКВС.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 180-182.

Наприкінці місяця Т. Боровця призначили комендантом окружної команди української міліції в Сарнах, на базі якої в липні він створює військово-поліцейську формацію “Поліська січ”.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 58.

У Києві до кінця червня було сформовано 13 винищувальних батальйонів загальною чисельністю 3405 осіб. Муковський І.Т.
Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої світової війни. - К., 1996. — С. 65.

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

У газеті “ Комуніст” був опублікований анонс про відкриття у Києві 22 червня 1941р. Республіканського стадіону. В програмі урочистих святкувань – футбольний матч на першість СРСР між командами “Динамо” (Київ) та РСЧА (Москва).
Комуніст. – 1941. – 17 червні.

У німецькі війська надійшов наказ А.Гітлера, де був остаточно вказаний день і час початку операції “Барбаросса” – 22 червня 1941р. о 3-00 за середньоєвропейським часом.
1941 год: В 2-х кн. / Л.Е. Решин и др. (сост.) – (Россия. ХХ век. Документы) Кн. 2. — М., 1998. — С. 297.

Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло постанову “Про відбір 3700 комуністів на політроботу до Червоної армії”, згідно якої планувалося від 1 липня до 1 серпня 1941р. призвати з запасу 3700 комуністів для укомплектування середнього комскладу.
1941 год: В 2-х кн. / Л.Е. Решин и др. (сост.) – (Россия. ХХ век. Документы) Кн. 2. — М., 1998. — С. 381.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.