"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

1929 1929

СРСР. Протягом року зібрано 71, 7 млн. тонн зерна; державні хлібозаготівлі склали 22,4% врожаю (16, 6 млн. тонн); експортовано0,17 млн. тонн зерна.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

1929 1929

Великі Сорочинці, с. на Полтавщині. Відкрито Літературно-меморіальний музей М.Гоголя.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

1929 1929

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

1929 1929

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Серпень 1929

УСРР. Зафіксовано 116 терористичних актів проти сільської влади та активістів.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2994. —Арк.147.

Серпень 1929

Рига, м. Пішов з життя Арабажин Костянтин Іванович (народився 21 грудня 1865 (2.1. 1866) в м. Канів, тепер Черкаської області) – український і російський літературознавець, письменник, театральний критик. Закінчив Київський університет. Автор брошури „Гоголь як драматург”, кількох портретних та критичних нарисів, зокрема про Т.Шевченка. Написав комедію „Поперед спитай, а тоді й хайся” (1885).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упоряд.: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.24.

Серпень 1929

Харків, м. Торговельна група НК РСІ у складі 140 осіб провела “раптовий наскок” на кооперативні крамниці міста з метою перевірки їх роботи. Виявлені чисельні порушення.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —31 липня.

18 серпня 1929 (неділя)

Краснодар, м. Народився Алексєєнко Борис Васильович – український композитор, у 1958 закінчив Київську консерваторію (клас К.Данькевича); автор творів „Маша-розтелепа” (1971), музичної комедії „Солов’ї співають весною” (1966), „Чіполліно” за Дж.Родарі (1969); поеми для симфонічного оркестру – „Данко” (1958), „Людина” (п’ять новел на вірші Е.Межелайтіса, 1966), для хору а капела „Вечір” (слова В.Сосюри), „Земля співає” (слова О.Довгого), „Молитва” (1989-94, цикл на канонічні тексти), „Пісні без слів” (1988-1994), цикл для естрадного оркестру).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.14.

18 серпня 1929 (неділя)

Москва, м. Наркомат іноземних справ СРСР через німецького посла надіслав телеграму мукденському і нансенському уряду з вимогою вжити заходів для роззброєння загонів білогвардійців у районі Далекосхідної залізниці.
Комуніст. – 1929. —20 серпня.

18 серпня 1929 (неділя)

Галичина. Пронеслися зливи і град “величиною у куряче яйце”, внаслідок чого різко на кілька метрів підвищився рівень води у річках, спричинивши загибель людей та значні матеріальні втрати.
Свобода. – 1929. —18 серпня.

Серпень, 18 1932 (четвер)

Москва. Телеграма заступника голови Комітету заготівель при РПО СРСР М. Чернова уповноваженому Комітету по УСРР М. Степанському з вимогою негайно відвантажити 1250 т насіннєвої пшениці до Грузії
Український хліб на експорт: 1932–1933 рр. – К., 2006. – С. 143–144.

Серпень, 18 1933 (п’ятниця)

Постанова РНК СРСР «Про порядок записки фондів для потреб колгоспів». Заборонено радянським і партійним органам створювати в колгоспах додаткові фонди, що зменшують кількість зерна для розподілу на трудодні. Надано право колгоспникам «вільно» використовувати лишки після виконання колгоспами їхніх зобов’язань перед державою та створення обов’язкових фондів – насіннєвих, страхових і фуражних
«Правда». – 1933. – 19 августа.

1939

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

1939

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

1939

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

1939

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.