"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

1941

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Липень 1941

До кінця липня відділи Української народної міліції були створені у Львові, Луцьку, Рівному, Ярові, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Дрогобичі, Бориславі, Дубно, Самборі, Костополі, Сарнах, Козовій, Золочеві, Бережанах, Підгайцях, Коломиї, Раві-Руській, Городку, Оброшині, Радехові, Вербі, Косові, Теребовлі, Вишнівці, Збаражі, Берестечку, Фастові та інших містах і селах Західної та Правобережної України.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 230.

Липень 1941

В Україні велося формування 2 корпусів (у Харкові та Дніпропетровську) і 8 дивізій народного ополчення (у Ворошиловграді, Сталінській і Сумській областях, в Кременчуці і Кіровограді).
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 44.

Липень 1941

На початок місяця в 16 областях республіки діяло 657 винищувальних батальйонів, у яких налічувалося 158 704 бійці.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. Пер. с укр. яз. Изд. доп. и дораб. – Т.1. - К., 1975 – С .92.

Липень 1941

На Поліссі почали активно діяти озброєні групи на чолі з отаманом Т. Бульбою-Боровцем. Вони спромоглися вибити радянські війська з великої території в районі Олевська, заволодіти містом і створити “Олевську республіку”.
Лисенко О.Є. Вронська Т.В. терористична тактика в діяльності ОУН та УПА // Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ- ХХ століття. Історичні н

Липень 1941

Зарештовано ряд вчених та співробітників АН УРСР. У Києві заарештований академік К.Студинський, у Звенігородці - А.Кримський, обидва загинули у сталінських таборах. Серед заарештованих у цей час були – Л.Старицька-Черняхівська, О.Стешенко, І.Черкаський, А.Ярошевич.
Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія Наук. (Нарис історії). – К., 1993. — С. 62-63.

10 липня 1941 (четвер)

Постановою ДКО Ставка Головного Командування Збройних Сил СРСР перетворена в Ставку Верховного Командування.
Известия ЦК КПСС. – 1990. - №7. — С. 208.

10 липня 1941 (четвер)

ДКО ухвалив постанову про утворення головнокомандувань Північно-Західного, Західного і Південно-Західного напрямів. Головнокомандуючі військами Південно-Західного напряму – маршали Радянського Союзу С.Будьонний (липень - вересень 1941 р.) і С.Тимошенко (вересень 1941 р. – червень 1942 р.), член Військової ради - М.Хрущов (серпень 1941 - червень 1942 р.), начальники штабу - генерал-майор О.Покровський (липень-жовтень 1941 р.), генерал-майор П.Бобін (грудень 1941 р.), генерал-лейтенант І.Баграмян (грудень 1941 р. – червень 1942 р.). Командуванню Південно-Західного напряму підпорядковані війська Південно-Західного і Південного фронтів, Чорноморський флот і Дунайська флотилія.
Известия ЦК КПСС. – 1990. - №7. — С. 208.

10 липня 1941 (четвер)

А.Гітлер видав розпорядження командуванню групи армії “Південь”, в якому говорилося про недоцільність штурму Києва. Наказувалося передовим танковим з’єднанням Е.Клейста повернути на південь, щоб оточити частини радянської армії в районі Вінниці і південніше р. Буг. Другий ешелон 1-ї танкової групи повинен блокувати Київ з південного сходу і північного заходу.
Гальдер Ф. Военный дневник. Том 3. В двух книгах. Книга первая (22.6 1941 – 30.9. 1941). – М., 1971. — С. 113.

10 липня 1941 (четвер)

Німецьким військам групи армій “Південь” надійшли попередні директиви міністерства А.Розенберга стосовно ставлення до українців. У них передбачалося до запровадження цивільного управління створювати з місцевого українського населення довірчі ради, підпорядковані командуючому тилу німецьких військ. Ці ради “не повинні мати ані самостійних управлінських завдань, ані власних виконавчих органів”, їх завданням було лише посередництво між німецькими військами та місцевим населенням.
Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів. Т.1 / Упорядкування і передмова Володимира Косика. – Л

10 липня 1941 (четвер)

Радянські війська залишили з боями районні центри Сколе Дрогобицької області; Баранівка, Брусилів, Городниця, Дзержинськ, Довбиш, Червоноармійськ Житомирської області; Кам’янець-Подільский, Остропіль Кам’янець-Подільської області; Макарів Київської області; Золотий Потік Тернопільської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 369-442.

10 липня 1941 (четвер)

У Львові видане архіпасторське послання єпископа Полікарпа (Сікорського) з нагоди проголошення “Акту відновлення Української держави”.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). – Полтава, 1999. — С 35.

14 січня 1942 (середа)

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Травень–липень 1942

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Травень друга половина – жовтень кінець 1942

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Травень друга половина – жовтень кінець 1942

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Липень 1942

З липня до листопада в с. Олексіївка Запорізької області діяла підпільна група “Добровільна організація патріотів”. Вона займалася анти- нацистською пропагандистською діяльністю: розповсюджувала листівки, що закликали населення до активного опору німецьким окупантам, проводила усну агітацію проти відправки молоді в Німеччину.
Запорожская область в годы Великой Отечественной войны. Сб. док. (1941–1945 гг.). – Запорожье, 1959. – С. 83–84.

Липень 1942

На середину літа загальна чисельність боївок ОУН(СД) на Волині–Поліссі становила майже 600 осіб. Поводилися вони обережно, добре конспірувалися, намагалися уникати відкритих сутичок з німцями.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 133.

Липень 1942

На середину літа в українській допоміжній поліції, якій відводилася важлива роль у боротьбі з рухом Опору в Україні, нараховувалося 150 тис. осіб.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. –С. 156.