"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

Липень 1942

У Львові відбулося відкриття виставки творів П.Ковжуна, О.Новаківського, І.Труша та П.Холодного. На відкритті, крім українських громадян, присутні представники німецької влади на чолі з комендантом міста Львова, генерал-майором фор Прітвітцом. У літературно-мистецькому клубі в Львові відбувся вечір-концерт, присвячений творчості М.Лисенка. Доповідь про обробку Лисенком українських народних пісень виголосив д-р В. Витвицький, музичний акомпанемент – донька композитора Маріанна Лисенко.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 157–158.

Липень 1942

У Львові відбулись футбольні змагання між членами Спілки українських письменників і Спілки українських журналістів та членами Спілки українських акторів. Змагання закінчились перемогою літераторів з рахунком 4 : 3. Глядачів було понад 5000.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 158–159.

Липень 1942

Знищено євреїв Порицького, Гурійського та Оликівського районів Волинської області: відповідно розстріляно 1800, 2274 та 4500 осіб. В першій половині місяця завершилась “чистка” Криму від євреїв, в результаті якої знищено близько 1500 осіб з Севастополя, 1029 – з табору полонених Толе і табору для біженців в Бахчисараї.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 100.

10 липня 1942 (п’ятниця)

РНК СРСР і ЦК ВКП(б) прийняли постанову “Про створення з врожаю 1942 р. хлібного фонду Червоної армії”, розмір якого передбачалося довести до 145 млн. пудів з розподілом по областям, краям і республікам колгоспів..
КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. – М., 1985. – Т. 7 (1938–1945 гг.). – С.311

10 липня 1942 (п’ятниця)

Під час важких кровопролитних боїв радянські війська залишили районні центри Білокуракіне, Білолуцьк, Кантеміровку, Кремінне, Лисичанськ, Містки, Нову Астрахань, Новопсков Ворошиловградської області.
Правда. – 1942. – № 194. — 13 июля. – С.1;Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 405–407.

10 липня 1942 (п’ятниця)

Наказ командира оперативної групи румунських гірських стрільців про проведення каральних операцій зі знищення партизан.
Крым в период Великой Отечественной войны. 1941–1945. Сб. док. и матер. – Симферополь, 1973. – С.234.

10 липня 1942 (п’ятниця)

Зведення командування Путивльського об’єднаного партизанського загону про знищення нацистської каральної експедиції. Зазначається, що протягом 5-денного бою партизани вбили 300 солдат та офіцерів ворога, понад 300 осіб поранено. Знищено переправи на р. Сейм, 4 мости. Пущено під укіс залізничний ешелон з танками за 8 км від Путивля, внаслідок чого рух поїздів в обидва боки припинено на дві доби. Окрім того захоплено низку трофеїв.
Сумская область в период Великой Отечественной войны. 1941–1945. Сб док. и матер. – К., 1988. – С. 128–129.

1943

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

14 лютого 1943 (неділя)

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

14 лютого 1943 (неділя)

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

14 лютого 1943 (неділя)

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

14 квітня 1943 (середа)

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

28 жовтня 1943 (четвер)

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про пенсії робітникам Народного комісаріату зв’язку СРСР, працюючим у районі бойових дій, та їх родинам”.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.173.

30 жовтня 1943 (субота)

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.

Липень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у липні 359 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

Липень 1943

З’єднання партизанських загонів під командуванням О.Федорова прибуло до Волинської області з метою активізації боротьби в тилу німецьких загарбників.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

Липень 1943

Окупанти спалили у липні повністю село Ковальове (загинуло 43 жителі), село Острови (загинуло 7 жителів) та село Червоносілка (загинуло 9 жителів) Словечанського району Житомирської області; 54 хати села Тагачин Турівського району Волинської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120, 215.

Липень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у липні 359 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.

Липень 1943

З’єднання партизанських загонів під командуванням О.Федорова прибуло до Волинської області з метою активізації боротьби в тилу німецьких загарбників.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.323.