Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Перебування в Києві директора Національної ради америко-радянської дружби Евіна Смітта. Під час візиту він, відвідав: Інститут біохімії АН УРСР, Інститут експериментальної біології і патології ім. академіка О. Богомольця; Спілку радянських художників України; виставку архітектурних проектів щодо відбудови Києва та інші установи.
Радянське мистецтво. – 1945. – 14 липня;Радянська Україна. – 1945. – 13 липня.

Київ. Повідомляється, що мешканці міста зможуть спостерігати сонячне затемнення, яке в Києві триватиме протягом 16 год. 23 хв. ? 18 год. 33 хв. Найбільша фаза затемнення припадатиме на 17 год. 27 хв. – в цей момент місяць закриє 0,82 % сонячного диску.
Радянська Україна. – 1945. – 10 липня.

Львів. При обкомі КП(б)У відбулася нарада з питань ідеологічної роботи. “Серйозною ідеологічною хибою” відмічено те, що в деяких навчальних закладах Львова, зокрема в університеті імені І.Франка, з професорських кафедр проповідувалися “реакційні, антинаукові концепції ідеолога українських буржуазних націоналістів М.Грушевського”. Професор І.Крип’якевич і професор М.Кордуба, – вказувалося на нараді, – в своїх лекціях пропагували погляди, що не мали нічого спільного з марксистською історіографією.
Радянська Україна. – 1946. – 27 липня.

Ново-Краматорськ. Робітниками фасонно-сталетопного цеху машинобудівного заводу виготовлено гігантське робоче колесо для першої нової гідротурбіни Дніпрогесу діаметром 6 м 38 см. На його відливання пішло 135 тонн сталі.
Радянська Україна. – 1946. – 2 липня.

На запрошення Асоціації канадських українців для участі у фестивалі української пісні й танцю в Едмонтон (Канада) виїхала делегація Українського товариства культурного зв’язку з закордоном (УКТЗ) у складі Л.Паламарчука (голова делегації), Л.Гайдай (народної артистки СРСР), поета А.Малишка, І.Паторжинського (народного артиста СРСР), С.Стефаника (професора Львівського університету).
Радянська Україна. – 1946. – 24 липня.

З Києва на Паризьку мирну конференцію (проходила з 29 липня по 15 жовтня 1946 р.) виїхала урядова делегація Української РСР. Голова делегації Д.Мануїльський, члени – О.Война, М.Петровський.
Радянська Україна. – 1946. – 27 липня.

Київ. Відбувся пленум ЦК КП(б)У, який розглянув питання про збирання врожаю сільськогосподарських культур у 1946 р., підготовку до осінньої сівби і підняття зябу та про проведення хлібозаготівель і заготівель інших сільськогосподарських продуктів у 1946 р. У прийнятих резолюціях з обговорених питань перед відповідними міністерствами, відомствами та організаціями УРСР накреслені зобов’язання щодо збирання і заготівлі зернових культур, насіннєвих ділянок, обмолоту насінників багаторічних трав, збирання олійних культур, овочів і картоплі, цукрових буряків, підготовки до сівби озимих і оранки зябу. Пленум ЦК КП(б)У звернув увагу партійних і радянських організацій на те, що в 1946 р., внаслідок великої строкатості урожаю зернових, в окремих районах, колгоспах і радгоспах могли бути тенденції до зниження урожаю і зниження планів хлібоздачі і зобов’язав парткоми і виконкоми рад припиняти такі тенденції та забезпечувати повне й своєчасне виконання планів здавання хліба державі. Молотьба в кожному колгоспі і радгоспі мала бути організована таким чином, щоб хлібоздача ні в якому разі не гальмувалася, щоб вивезення хліба на заготівельні пункти проводилося точно за встановленими п’ятиденними завданнями, не допускалося осідання намолоченого хліба на токах і в коморах колгоспів та радгоспів і без прогаяння вживалися всі потрібні заходи щодо усунення причин, які гальмували хлібозаготівлі. Пленум ЦК КП(б)У затвердив оргбюро ЦК КП(б)У в складі: М.Хрущова, Д.Коротченка, Д.Мануїльського, О.Єпішева, К.Литвина, М.Співака і кандидатів у члени оргбюро ЦК КП(б)У – З.Сердюка, А.Колибанова.
Радянська Україна. – 1946. – 12-14 липня.

Москва. Підписана угода, за якою уряд СРСР зобов’язався надати радянським громадянам чеської і словацької національностей, які проживали на території колишньої Волинської губернії право отримати чехословацьке громадянство і переселитися до ЧССР, а уряд Чехословацької республіки надав чехословацьким громадянам російської, української і білоруської національностей, які проживали на території ЧССР, право отримати радянське громадянство і переселитися до СРСР. Особам, які мали право і бажали змінити громадянство і переселитися до СРСР чи ЧССР потрібно було подати про це заяви не пізніше 15 вересня 1946 р. районним або головним уповноваженим спільної радянсько-чехословацької комісії. Переселення передбачалося закінчити не пізніше 15 грудня 1946 р.
Радянська Україна. – 1946. – 12 липня.

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

Польща. Тривала акція “Вісла”. За відомостями Генерального штабу Війська Польського було виселено 140575 українців і членів змішаних польсько-українських родин, які проживали на території трьох воєводств (22 повітів) Польщі, у тому числі з Краківського воєводства – 10510 осіб, Ряшівського – 85339 осіб, Люблінського – 44726 осіб. Їх розселено у 71 повіті 9 воєводств, а саме: у Білостоцькому – 995 осіб, Гданьському – 5280, Кошалінському – 31169, Ольштинському – 56625, Опольському – 2542, Познанському – 1437, Щецінському – 15058, Вроцлавському – 15941, Зеленогурському – 10870. (Відомості з виселення неточні й не враховують 3873 українців, які потрапили під час акції “Вісла” до концентраційного табору в Явожно й до в’язниць і після звільнення були розселені у західних землях Польщі).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 31,34.

Польща. Військовий суд Оперативної групи “Вісла” засудив 315 цивільних осіб, звинувачених у приналежності до УПА і ОУН, у тому числі 173 на смерть, 58 – довічне ув’язнення, 40 – на 15 років ув’язнення, 39 – на термін до 15 років ув’язнення. Виправдано 5 осіб.
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 32.

Київ. Відбулася всесоюзна конференція з проблем автоматичного зварювання під флюсом, організована Інститутом електрозварювання Академії наук УРСР.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 498.

Київ. Розпочав працювати завод телефонної апаратури Міністерства зв’язку СРСР. Випускалися номерні комутатори, призначені для телефонізації колгоспів, сільрад та районних центрів України, різні контрольно-вимірні прилади та інша апаратура.
Радянська Україна . – 1947. – 11 липня.

Білгород-Дністровський. На рибоконсервному заводі став до ладу новий потужний холодильник, розрахований на одночасне зберігання 80 тонн свіжої риби.
Радянська Україна . – 1947. – 27 липня.

Київ. З метою підвищення ідейно-художньої якості постановок Державного академічного українського драматичного театру імені І.Франка та забезпечення “глибокої, ділової й об’єктивної критики” Рада міністрів УРСР створила Художню раду при театрі у складі 13 чоловік (голова ради – заступник голови Ради міністрів УРСР М.Бажан).
Радянська Україна . – 1947. – 10 липня.

Львів. Обласний комітет КП(б)У прийняв постанову “Про стан антирелігійної пропаганди і агітації в області”. Відмічено, що деякі партійні організації відійшли від робити з “остаточного руйнування” релігійних вірувань. Тому серед окремих молодих членів КП(б)У склалося неправильне уявлення про те, що партія змінила своє ставлення до релігії й церкви і вважала недоречним ведення “наступальної антирелігійної пропаганди й агітації”. Наголошено на посиленні боротьби партійних організацій з греко-уніатським підпіллям.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 543-546.

В Управлінні пропаганди і агітації ЦК КП(б)У відбулась нарада редакторів і завідувачів відділів пропаганди редакцій республіканських газет. Відмічено, що ряд редакцій погано виконували вказівки ЦК ВКП(б) про підвищення ролі преси в справі пропаганди марксистсько-ленінської теорії, газети рідко публікували статті з історії партії, політекономії. Редакції газет, особливо “Правда Украины” і “ Радянська Україна”, не залучали до співробітництва в газетах широкого авторського активу з числа кращих лекторів. Критики зазнала також робота газет за слабке висвітлення питань організації марксистсько-ленінського навчання.
Радянська Україна. – 1948. – 27 липня.

ЦК КП(б)У прийняв постанову “Про підсумки роботи вечірніх університетів марксизму-ленінізму за 1947-48 навчальний рік і новий набір”. Зазначено, що в окремих університетах заняття проводилися на низькому ідейно-теоретичному рівні. Мали місце факти, зокрема в Запорізькому та Чернівецькому університетах, спрощенства та відриву від сучасності у викладанні історії ВКП(б) та СРСР. Багато відділів пропаганди й агітації партійних комітетів недостатньо контролювали ідейний зміст лекцій та семінарських занять; деякі міськкоми КП(б)У несерйозно підходили до питання створення та організації роботи вечірніх університетів, насаджували велику кількість філій, що знижувало якість навчання і призводило до порушення фінансової дисципліни. ЦК КП(б)У зобов’язав міськкоми КП(б)У і директорів вечірніх університетів ліквідувати факультети й організувати навчальний процес за єдиною програмою, міськкомам КП(б)У заборонено без дозволу ЦК КП(б)У створювати філії вечірніх університетів. Від парткомів і директорів університетів вимагалося підвищити ідейно-теоретичний рівень викладання усіх дисциплін.
Радянська Україна. – 1948. – 29 липня.

Радою міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийнята постанова “Про заходи до поліпшення організації, підвищення продуктивності і впорядкування оплати праці в колгоспах” (від 19 квітня 1948 р.). Передбачалося, що при новому порядку оплати праці колгоспники, які одержали більш високий урожай, мали отримати відповідно більш високу оплату ніж ті колгоспники, які зібрали менший урожай. Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У звернули увагу голів виконавчих комітетів, секретарів парткомів, голів колгоспів на необхідність забезпечення правильного планування трудоднів у колгоспах, обліку роботи і витрати трудоднів, а також найсуворішого контролю за економним витрачанням і правильністю нарахування трудоднів.
Радянська Україна. – 1948. – 3 липня.