Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Берлін. За повідомленням з Риму німецького інформаційного бюро, Італія проголосила війну Англії і Франції. Норвезький уряд прийняв рішення про припинення воєнних дій Норвегії.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 11 червня.; 1941 год. В 2-х книгах Составители: Л.Е.Решин, Л.А.Безыменский, В.К.Виноградов, Д.Д.Воробьев, Ю.А.Горьков, В.П.Гусаче

Нью-Йорк. За повідомленням агентства Ассошіейтед Прес Канада, Нова Зеландія і Південно-Африканський союз оголосили війну Італії.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 12 червня.

Москва. Підписано конвенцію між СРСР і Німеччиною про порядок врегулювання конфліктів і інцидентів на державному кордоні, встановленому радянськонімецьким договором про дружбу і кордон від 28 вересня 1939 року. Як повідомлялося, «переговори проходили в дружній атмосфері і були успішно завершені протягом одного місяця. Конвенцію підписали: за уповноваженням уряду Союзу СРСР А.М.Александров; від імені німецького уряду Рейнольд фон Заукен.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 16 червня; Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К

Москва. Комітет у справах вищої школи при Раднаркомі СРСР встановив, що прийом в заочні вищі навчальні заклади і філіали проводиться без обмеження граничного віку, передбаченого загальними правилами прийому до вузів. Ті, що закінчили вищі навчальні заклади, приймаються у заочні вузи іфіліали без приймальних екзаменів.
Вісті ВУЦВК.— 1940. — 11 червня.

Москва. Кіностудії Москви, Ленінграду і Новосибірську приступили до роботи над 10 фільмами про Всесоюзну сільськогосподарську виставку 1940 року. Затверджені сценарії п’яти фільмів. Серед них — картина про комплексну механізацію збирання зернових культур, про знатних луговодів країни (Герасимова та ін.), про передовиків картоплеводства, зокрема про колгоспницю Уткіну,що завоювала світовий рекорд урожаю картоплі. Комітет у справах кінематографії при РНК СРСР затвердив сценарій повнометражного художньодокументального кінофільму «Всесоюзна сільськогосподарська виставка 1940 року». Автори сценарію Король та Єрофеєв. Режисер — Єрофеєв.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 11 червня.

Київ. Архітектурно-планове управління виділило для забудування в різних районах Києва 1600 земельних ділянок. З цієї кількості 400 ділянок виділено на Караваєвих дачах, 800 — у районі Святошино, 200 — в Петровському районі і 200— на лівому березі Дніпра. Розроблені проекти 18 типів стандартних дерев’яних і кам’яних будинків. Для подання технічної консультації виділені архітектори. 1200 об’єктів уже оформлені до будівництва.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 11 червня.

Харків. До міста прибув на гастролі Московський державний єврейський театр на чолі з народним артистом СРСР Міхоелсом. На вокзалі гостей тепло зустріли представники харківської громадськості, працівники мистецтв. Завтра в приміщенні українського драматичного театру імені Т.Шевченко відбудеться перший гастрольний спектакль — п’єса поета П.Маркиша «Бенкет».
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 11 червня.

Київ. Закінчилися республіканські змагання велосипедистів «Динамо». Велокрос відбувався в Голосіївському лісі. 20кілометрову дистанцію першою серед жінок закінчила Маргарита Ієрген (Львів) з результатом — 1 год. 14 хв. 28 сек. У 40кілометровій гонці для чоловіків перше місце і звання чемпіона «Дінамо» України по кросу в розряді гоночних машин завоював заслужений майстер спорту Михайло Рибальченко (Одеса), який пройшов дистанцію за 1 год.49 хв. 8 сек. Врезультаті двох днів змагань загальнокомандну першість виграли велогонщики Львова. Друге місце зайняли одесити.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 11 червня.

Дніпропетровськ. Закінчено будівництво першої черги великого стадіону спортивного товариства «Сталь». Стадіон має два футбольних поля, декілька майданчиків для спортивних ігор, бігову доріжку. Трибуни стадіону розраховані на 20 тис. глядачів. 12 червня — урочисте відкриття стадіону. В цей день відбудуться змагання легкоатлетів і гімнастів спорттовариств «Динамо», «Локомотив» і «Сталь».
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 11 червня.

Москва. Державний Великий театр опери і балету БРСР з великим успіхом показав перший білоруський національний балет «Соловей». На спектаклі були присутні Й.В.Сталін, В.М.Молотов, А.О.Жданов, П.К.Пономаренко.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 11 червня.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Після 22 червня слідом за частинами вермахту на Україну рушили “похідні” групи обох проводів ОУН, загальна чисельність яких за різним джерелами становила від 7 до 10 тисяч членів. Вони мали завдання, надаючи допомогу німцям в організації громадського і господарського життя на звільнених від радянської влади територіях України, водночас закладати структури майбутньої української влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 46.

Червень – липень 1941 р. на Волині тривали запеклі зіткнення місцевих партизанських груп ОУН з відступаючими частинами Червоної армії та військ НКВС.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 180-182.

Наприкінці місяця Т. Боровця призначили комендантом окружної команди української міліції в Сарнах, на базі якої в липні він створює військово-поліцейську формацію “Поліська січ”.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 58.

У Києві до кінця червня було сформовано 13 винищувальних батальйонів загальною чисельністю 3405 осіб. Муковський І.Т.
Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої світової війни. - К., 1996. — С. 65.

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

Підготовлений спільний меморандум В.Кубійовича, керівника Українського центрального комітету у Кракові та Т.Омельченка, керівника Українського національного об’єднання у Берліні. Меморандум переданий до канцелярії А.Гітлера. У документі обґрунтовувалася доцільність “відродження незалежної української держави в рамках нового європейського порядку”, яка виступатиме політичною противагою Росії, буде “незалежною продовольчою базою для індустріальної і перенаселеної середньої і західної Європи”, виступатиме “культурним бастіоном Європи на Сході”.
Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів. Т.1 / Упорядкування і передмова Володимира Косика. – Л

Відбувся випуск курсантів Київського танко-технічного училища ім. С.Тимошенка.
Комуніст. – 1941. – 11 червня.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.