Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

УСРР. Зафіксовано 116 терористичних актів проти сільської влади та активістів.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2994. —Арк.147.

Рига, м. Пішов з життя Арабажин Костянтин Іванович (народився 21 грудня 1865 (2.1. 1866) в м. Канів, тепер Черкаської області) – український і російський літературознавець, письменник, театральний критик. Закінчив Київський університет. Автор брошури „Гоголь як драматург”, кількох портретних та критичних нарисів, зокрема про Т.Шевченка. Написав комедію „Поперед спитай, а тоді й хайся” (1885).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упоряд.: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.24.

Харків, м. Торговельна група НК РСІ у складі 140 осіб провела “раптовий наскок” на кооперативні крамниці міста з метою перевірки їх роботи. Виявлені чисельні порушення.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —31 липня.

Риково, м. Артемівської окр. На металургійному заводі спецоргани зафіксували негативне ставлення працівників до кампанії поширення позики індустріалізації (з 2725 робітників на купівлю облігацій підписалися лише 1135), поширення „контрреволюційних розмов”: „Треба спочатку встановити тверді ціни на ринку та поліпшити постачання – тоді ми будемо допомогати державі”.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2988. —Арк.142.

Харків, м. Відбулося об’єднане засідання Політбюро ЦК КП(б)У і Президії ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили „справу А.І.Буценка” (звинувачення члена Харківського ОПК, голови Харківського ОВК у пиятиці, хуліганстві та згвалтуванні Л.А.Бірман-Беккер на дачі ВУЦВК у Чугуєві 22 липня 1929 р.). Ухвалено оголосити А.Буценку строгу догану з попередженням, зняти з відповідальної роботи на два роки, внести на пленум ЦК і ЦКК пропозицію про виведення Буценка зі складу ЦКК.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.16. —Спр.7. —Арк.72.

Харків, м. З харківського аеродрому товариства “Укрповітрошлях” вилетів аероплан “Червона Україна” по маршруту Харків – Москва – Курган (Сибір) – Красноярськ – Іркутськ – Харків. Політ організовано ТСО Авіахім СРСР разом з “Укрповітрошляхом”.
Комуніст. – 1929. —16 серпня.

Харків, м. Народний комісаріат фінансів УСРР повідомив про хід передплати трудящими України ІІ позики індустріалізації. Станом на 20 серпня у республіці було реалізовано позики на 85 млн. руб., що становило 86% планових завдань Нарком фін, однак, констатував, що на селі купівля облігацій позики не набула масового характеру.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —22 серпня.

Москва, м. Президія ВРНГ СРСР ухвалила створити в УСРР Науково-дослідний інститут економіки й організації промисловості.
Комуніст. – 1929. —22 серпня.

Харків, м. Секретаріат ВУЦВК “за чисельними проханнями трудящих” затвердив рішення зачинити в Україні 23 церкви, синагоги та молитовні, передавши їх будівлі культурно-освітнім установам. Ліквідації підлягали церкви с.Фрунзе при ст.Коростень, с.Писарів на Полтавщині, с.Борисовці на Мелітопольщині, с.Павликівці на Проскурівщині, с.Довжик на Сумщині. У Харкові зачинялися Ново-Троїцька, Кирило-Мефодієвська церкви, у Києві – Церква Різдва Богородиці. Це ж стосувалося синагог м.Черняхов на Волині, Нової Праги на Зінов’євщині, Сміли, Золотоноші на Шевченківщині, м.Тростянець на Тульчинщині та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —22 серпня.

Сімферополь, ст. На ділянці залізничної лінії Каракіят – Сімферополь – Альмалівень пройшла велика злива з градом „у пташине яйце”: розмиті залізничні колії на шляху від ст.Сімферополь на північ і на південь на 926-му, 292-му, 934-му, 935 кілометрах; залізничний рух припинено..
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2988. —Арк.114

ДПУ зафіксовано 220 випадків відмови колгоспів і сільрад від прийняття планів хлібозаготівель, непогодження з ними місцевих партосередків за мотивами нереальності намiчених завдань. Відмови сільрад і колгоспів від планів хлібозаготівель зареєстровано: в Харківській області у 20 районах – 91 випадок, в Дніпропетровській у 12 районах – 19 випадків, у Вінницькій у 16 районах – 96 випадків, в Одеській у 6 районах – 14 випадків. Всього у 54 районах – 220 випадків. Для багатьох колгоспників були характерні заяви про те, що вони збиралися приступити до виконання хлiбозаготівель лише після задоволення власних продовольчо-фуражних потреб і створення насіннєвих і страхових фондів
Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. 1918–1939: Документы и материалы: В 4 т. – М., 2005. – Т. 3. 1930–1934; Кн. 2. 1932–1934. – С. 188.

Харків. Постанова Укрколгоспцентру про заборону видавати хліб для громадського харчування колгоспникам, крім трактористів. Пропонувалося повністю забезпечити видачу колгоспникам натурального авансу на трудодень відповідно до рішення ЦК і РНК СРСР, крім тих, що отримували громадське харчування на роботі, які мали приносити свій хліб
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 230–231.

Вінниця. Постанова обкому партії про стан хлібозаготівель у Летичівському районі. Вирішено негайно виправити помилки, допущені при розподілі плану хлібозаготівель, які були обкладені з надлишком, не допускаючи перегляду загального плану по селах і колгоспах. Водночас запропоновано здійснити збільшення плану хлібозаготівель у тих селах і колгоспах, які мали можливість висунути зустрічний план самими колгоспами і селами. Зобов’язано райпартком і фракцію під особисту відповідальність секретаря РПК та голови РВК протягом 3 днів закінчити виявлення «куркульсько-заможних господарств» та доведення плану до кожного двору, не допускаючи встановлення твердих завдань для середняцьких господарств, запропоновано розгорнути масово-політичну роботу навколо швидшого закінчення збиральної кампанії, хлібозаготівель та боротьби з втратами зерна, провівши роз’яснення постанови уряду про охорону громадського майна. Обласним прокуратурі й судово-слідчим органам доручено негайно перевірити роботу прокуратури та судово-слідчих органів Летичівського району, притягнувши до судової відповідальності винних у затримці розгляду справ про крадіжки колгоспного майна, мобілізувати партактив та всю парторганізацію на те, щоб забезпечити чітким керівництвом виконання завдань із хлiбозаготівлі та виправити допущені помилки, зокрема щодо видачі авансів, попередити особисто секретаря райпарткому та голову райвиконкому, що в разі допущення подібних помилок та недосягнення найближчими днями рішучого зламу в збиральній кампанії та хлібозаготівлях, районне керівництво буде притягнуто до партійної відповідальності
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 131–133.

Москва. Лист Кагановича до Сталіна щодо порядку розподілу зерна колгоспникам на трудодні, узгодженого з С. Косіором, П. Постишевим, І. Варейкісом, М. Хатаєвичем
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 310.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.