"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

14 січня 1929 (понеділок)

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

15 березня 1929 (п’ятниця)

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

Серпень 1929

УСРР. Зафіксовано 116 терористичних актів проти сільської влади та активістів.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2994. —Арк.147.

Серпень 1929

Рига, м. Пішов з життя Арабажин Костянтин Іванович (народився 21 грудня 1865 (2.1. 1866) в м. Канів, тепер Черкаської області) – український і російський літературознавець, письменник, театральний критик. Закінчив Київський університет. Автор брошури „Гоголь як драматург”, кількох портретних та критичних нарисів, зокрема про Т.Шевченка. Написав комедію „Поперед спитай, а тоді й хайся” (1885).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упоряд.: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.24.

Серпень 1929

Харків, м. Торговельна група НК РСІ у складі 140 осіб провела “раптовий наскок” на кооперативні крамниці міста з метою перевірки їх роботи. Виявлені чисельні порушення.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —31 липня.

9 серпня 1929 (п’ятниця)

Москва, м. Постановою президії ЦВК СРСР внесено уточнення назви наступних населених пунктів УСРР: с.Борисів перейменоване на с.Борисів-Шепетівське, м.Вороніж на Вороніж-Глухівський, с.Городище Лубенської округи на Городище-Лубенське, с.Городище Луганської округи на Городище-Луганське, с.Городище Старобільської округи на Городище-Старобільське, м.Городок на Городок-Проскурівський, м.Дмитрівськ на Дмитрівськ-Сталінський, м.Кам’янка на Кам’янку-Шевченківську, с.Кам’янку Запорізької округи на Кам’янку-Дніпровську, с.Корсунь Артемівської округи на Корсунь-Артемівське, м.Люксембург на Люксембург-Український, с.Могилів на Могилів-Дніпровський, с.Озери на Озери-Кременчуцькі, с.Пришиб на Пришиб-Мелітопольський, м.Рогачев на Рогачев-Волинський, с.Рудня Волинської округи на Рудню-Волинську, с.Слав город Дніпропетровської округи на Славгород-Південний, с.Ялту на Ялту-Донецьку.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. —№ 53. —Ст.495.

9 серпня 1929 (п’ятниця)

Москва, м. Постановою ЦВК і РНК СРСР затверджено Положення про раду по раціоналізації харчування.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 52. —Ст.485.

9 серпня 1929 (п’ятниця)

Харків, м. Наркомат праці УСРР видав постанову “Про день індустріалізації”, який надалі мав відзначатися 2 вересня.
Вісті ВУЦВК. –1929. — 15 серпня.

9 серпня 1929 (п’ятниця)

Харків, м. V пленум Вищої Ради Народного Господарства УСРР затвердив контрольні цифри розвитку української промисловості на 1929-1930 р.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —28 липня.

9 серпня 1929 (п’ятниця)

Харків, м. Секретаріат ВУЦВК затвердив рішення Київської міської ради про закриття “за чисельними проханнями трудящих” Володимирського собору в Києві та організацію в його приміщенні Всеукраїнського антирелігійного музею.
Комуніст. – 1929. — 9 серпня.

9 серпня 1929 (п’ятниця)

Харків, м. Прибула група американських туристів у кількості 85 осіб – переважно представників галузей важкої промисловості, які подорожували по СРСР. Зарубіжні гості відвідали також Дніпрельстан.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —9 серпня.

Серпень, 9 1932 (вівторок)

Харків. Постанова політбюро ЦК КП(б)У про заходи боротьби зі спекуляцією хлібом (його торгівлею колгоспами до виконання хлібозаготівель по СРСР – до 15 січня 1933 р.). Зобов’язано органи ДПУ та міліцію забезпечити повне усунення з ринку перекупників зерна і борошна; застосовувати заходи адміністративної відповідальності за законом від 3 липня 1929 р., а також судові репресії щодо «куркульсько-заможних господарств («твердоздавців»), які продавали хліб; притягнути до судової відповідальності правління колгоспів, які продавали на базарі продукцію, спрямовуючи репресії насамперед проти голів колгоспів та завідувачів господарської частини, а також висвітлювати в пресі випадки порушення судових справ проти правлінь колгоспів; притягнути до судової відповідальності одноосібників-контрактників, які продавали свій хліб на базарі, не виконували договірних зобов’язань (проти колгоспників, одноосібників, бідняків і середняків мали застосовуватися товариські суди та інші заходи морального впливу). Підкреслювалося, що жоден акт репресій (арешт і конфіскація) щодо продавців хліба не мав проводитися на базарах, де фінінспектори мали з’ясовувати особу продавця. Факти незаконного продажу зерна та борошна колгоспниками мали обов’язково доводитися до відома колгоспів, а одноосібниками – до сільрад, до яких вони належали. Згідно з ухваленими рішеннями ДПУ і НКЮ пропонувалося вживати відповідних заходів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 227–230.

Серпень, 9 1933 (середа)

Звіт управляючого справами РНК СРСР І. Мірошникова про використання зернових культур з урожаю 1933 р. Витрачено понад 1,3 млн т, із них для нормованого постачання 390 тис. т, вільного продажу 100 тис. т, для ОДПУ 28 тис. т, для ГУЛАГу 4 тис. т, для спецпереселенців 5 тис. т, для стимулювання заготівель 77 тис. т, для експорту 55 тис. т, для різних фондів 236 тис. т
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 914–915.

Серпень, 9 1933 (середа)

Книги запису смерті Мокиївської сільської ради Чорнухинського району Харківської області. Померла півторарічна дитина К. Яценко
Ні могили, ні хресного знаку: Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років у Чорнухинському районі Полтавщини:: Документи і матеріали. Свідчення. – Чорн

1939

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

1939

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

1939

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

1939

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

1939 1939

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.