Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

ЦК ВКП(б) і РНК СРСР ухвалили постанову “Про порядок вивезення і розміщення людських контингентів та цінного майна” (доповнена директивою ДКО від 7 серпня 1941 р.), в якій зокрема говорилося, що “все цінне майно, сировинні й продовольчі запаси, які не можуть бути вивезені і будуть використані противником, потрібно негайно привести в повну непридатність, тобто необхідно зруйнувати, знищити, спалити”.
Известия ЦК КПСС. – 1990. - №6. — С. 208.

Політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило постанову “Про мобілізацію комуністів і комсомольців для посилення партійно-політичного впливу в полках”.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945: Документы и материалы. - В 3-х т. – Т.1 - К., 1980. — С. 23.

Радянські війська залишили з боями районні центри Луків, Стара Вижівка, Темне, Волинської області; Мостиська, Нижанковичі, Рудки, Славське, Стрілки, Хирів Дрогобицької області; Магерів, Немирів, Новий Милятин Львівської області; Мізоч, Радзивилів Ровенської області; Богородчани, Лисець і Солотвина Станиславської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 369-442.

За даними німецького Верховного головнокомандування в районі Дубно було захоплено значні трофеї: 42 210-мм мортири, 65 кулеметів, 945 вантажних машин, 215 танків, 50 протитанкових гармат, велику кількість пального.
Гальдер Ф. Военный дневник. Том 3. В двух книгах. Книга первая (22.6 1941 – 30.9. 1941). – М., 1971. — С. 53.

У Київському державному театрі опери і балету ім. Т. Г.Шевченка відбулися загальноміські збори інтелігенції. Зі словами про готовність творчої інтелігенції віддати всі сили на розгром ворога виступили письменники О.Корнійчук, поети М.Бажан, М. Рильський, композитор К.Данькевич, народна артистка СРСР 3. Гайдай та ін.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 21.

На цей день у двох в’язницях Самбора і Стрия (Дрогобицька область) з 2242 ув’язнених розстріляно 1101 особу. Звіт начальника Тюремного управління НКВС УРСР заступникові Народного комісара внутрішніх справ СРСР і начальникові Тюремного управління НКВС СРСР про евакуацію в’язнів з тюрем Західної України та інших областей УССР.
12 липня 1941 р. // ДАРФ. Ф. 9413, оп. 1, спр. 23, арк. 147-153. Опубліковано: Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. –

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Кримські партизани здійснили 123 бойові операції, зокрема 26 значних нападів на гарнізони і 79 диверсій на залізничних і шосейних дорогах.
Крым в Великой Отечественной войне Советского Союза. 1941–1945 гг. – К., 1963. – С. 138.

У Володимир-Волинському таборі військовополонених – офлаг № 365 “Норд” відбулося повстання військовополонених, яке очолив капітан В.Власов. Вбивши охорону, втекло до 30 чоловік, 16 з них спіймали. Усіх їх, а також ще 300 військовополонених розстріляли.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского союза, 1941-1945 гг. – К., 1975. – Т.1. — С.356.

Головна Команда УПА адресувала рейхскомісару України Е.Коху листа, в якому пов’язувала свої дії з німецькою антиукраїнською політикою. Його автори зазначали, що коли Німеччина припинить терор і пограбування України, УПА займе позицію нейтралітету. В разі продовження репресій цей нейтралітет був автоматично скасований. Оскільки адміністрація рейхскомісаріату не відреагувала на це попередження, бульбівці розпочали другий етап протидії окупантам.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Наказ округового інспектора про роботу в полі 10-річних дітей. Їх використовували на прополюванні сільськогосподарських культур. Працювати треба було і в неділю.
Німецькі окупанти на Полтавщині (1941–1943 рр.). Зб. док. – Полтава, 1947. – С. 41.

У зв’язку з скорочення норм постачання населення Німеччини вирішено провести нову кампанію вилучення продовольчих ресурсів у населення південних районів СРСР, в тому числі й України. Для здійснення цієї акції, яка мала носити насильницький характер, командувач окупаційними військами в Україні зажадав отримати додатково 80 охоронних рот.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 143.

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

Наказом ЦШПР при Військових радах армій створені оперативні групи штабів партизанського руху.
Русский архив: Великая Отечественная. Т. 20(9). – М., 1999. – С. 116;Советская Украина в годы Великой Отечественной войны. 1941–1945. Док. и матер. в 3-х