Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва, м. При відділі місцевих істпартів Інституту В.І.Леніна для узгодження роботи створена постійна нарада у складі представників відділу Інституту, ВЦРПС, Московської міської ради профспілок, Комісії по історії Комуністичного союзу молоді (Істомолу), Московського істпарту, Музею революції СРСР і Музею Інституту В.І.Леніна.
Пролетарская революция. – 1930. —№ 1. —С.184;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Ал

Москва, м. Створено архів исторії комсомолу при ЦК ВЛКСМ.
Архивное дело. – 1933. —Вип.3-4. —С.74;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-197. 6 Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеев

Київ, м. При Українському інституті марксизма-ленінізма організовано кафедру історії ВКП(б) і Жовтневої революції на Україні.
Летопись ревоюции. – 1930. —№ 1. —С.330;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

Ленінград, м. У складі етнографічного сектору Державної академії історії матеріальної культури створено комісію для складання релігійно-побутової карти СРСР (голова – Маторин).
Этнография. – 1930. —№ 4. —С.81,84;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. –

СРСР. Протягом року зібрано 71, 7 млн. тонн зерна; державні хлібозаготівлі склали 22,4% врожаю (16, 6 млн. тонн); експортовано0,17 млн. тонн зерна.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Великі Сорочинці, с. на Полтавщині. Відкрито Літературно-меморіальний музей М.Гоголя.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Кривохиженці, м. Вінницької обл. Народився Барабан Леонід Іванович – український театрознавець, історик театру, кандидат мистецтвознавства (1969); у 1956 закінчив Чернівецький університет, у 1961 – аспірантуру при Інституті мистецтв, фольклору та етнографії (відтоді його науковий співробітник); автор книг: „Сучасна українська комедія на сцені” (1969), „Співець єднання і дружби. Михайло Старицький.” (1980) та ін.; автор досліджень про Г.Затиркевич-Карпинську, Л.Старицьку-Черняхівську, С.Черксенка, О.Ватулю; упорядник збірників української одноактної драматургії, багатотомних видань творів М.Рильського, І.Кочерги, О.Корнейчука.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.40.

СРСР. До колгоспів вступили 7, 6% селянських господарств країни.
Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993. —С.126.

Полтава, м. З кінця листопада 1929 р. до 15 січня 1930 р. проходила друга виставка картин митців Полтавської філії Асоціації художників Червоної України (АХЧУ). Представлено понад 300 полотен, у тому числі Д.І.Ангельського, Л.С.Векштейна, А.О.Волошина, М.О.Донцова, С.А.Розенбаума, В.С.Скрипника, Л.І.Щерби та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 25 грудня.

Харків, м. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання „про процес СВУ”. Ухвалено проводити судовий процес у Харкові, сформувати склад обвинувачувачів у кількості не більше 40 осіб, узгодити з Москвою цей останній, а також зміст публікацій про процес у пресі.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.16. —Спр.7. —Арк.61.

Москва, м. Газета „Правда” надрукувала покаяльний лист групи І.Н. Смирнова – колишніх прихильників Л.Д. Троцкього.
Правда. – 1929. —3 ноября.

Вінниця. Доповідна записка Вінницької облпрокуратури до ВУЦВК. Звернено увагу на заяву мешканців с. Гірчична Дунаєвецького району про встановлення твердих завдань із хлібозаготівель, м’ясозаготівель, а також стягнення штрафу, вилучення корів, масовий продаж майна за їх невиконання
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 537–538.

Вінниця. Відбулася нарада секретарів райкомів КП(б)У, директорів МТС та уповноважених обкому КП(б)У за участю члена ЦК КП(б)У П. Любченка. Він зазначив, що рішення жовтневого пленуму ЦК партії місцеві органи не виконали, тому «звідсіль продовження демобілізаційного настрою, звідсіль зрив жовтневого плану хлібозаготівель, звідсіль продовження опортуністичної благодушності, продовження повної демобілізації цілої низки партійних організацій; звідсіль очікування додаткової знижки, звідсіль відсутність всякої роботи, ганебні прориви, або поглиблення проривів на хлібозаготівельній ділянці». Підкреслив, що Україна не виконала річного плану хлібозаготівель, незважаючи на його зменшення. Основною причиною невиконання визнав бездіяльність місцевої влади, «10 000 всяких об’єктивних умов, які не дали змоги виконати завдання по одноосібному сектору». Пропонував вжити «надзвичайних заходів» щодо селян, «штрафувати їх за ринковими цінами», «стягнення треба вживати обережно, обдумано, але певно, щоб не дрижала рука, коли ми притягаємо до відповідальності і застосовуємо репресії»
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 340–348.

Харків. Телеграма секретаря ЦК КП(б)У М. Хатаєвича до С. Косіора, В. Молотова, В. Чубаря. Пропонував зменшити постачання промтоварами районів, які не виконали плану хлiбозаготівель, формувати списки селянських господарств – саботажників хлібозаготівель
Командири великого голоду. Поїздки В. Молотова і Л. Кагановича в Україні та на Північний Кавказ.. 1932–1933 рр. – К., 2001. – С. 232.