Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса. Відбувся губернський вчительський з’їзд, який виявив різні політичні уподобання у педагогічному середовищі.
Одеський коммунист. — 1919. — 24 июня.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

У Києві створено державну хорову капелу ім. М.Лисенка під керівництвом Я.Калишевського. Комісаром капели був М.Леонтович.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917–1920 рр.). — С. 258..

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Галицька армія в ході наступу визволила від поляків Чортків, Язловець, Бучач, Струсів, Теребовлю, Скалат, Підгайці, Тернопіль.
Довідник з історії України. — С. 1092.

За повідомленням штабу Дієвої армії район залізниці Проскурів—Кам’янець–Подільський був остаточно звільнений від більшовиків. Зайнято станцію і місто Старокостянтинів. Бюлетень газети “
Український козак”. — 1919. — 8 червня.

Чорний Острів, Подільська губ. Нарада партій урядової коаліції, завершення переговорів між урядом УНР та представниками Всеукрревкому, українськими есерами та незалежними соціал–демократами (Д.Одрина, Т.Черкаський, І.Часник, А.Пісоцький). Уряд визнав “трудовий принцип” в організації державної влади на місцях. До уряду увійшли представники повстанського Всеукрревкому Д.Одрина (міністр охорони здоров’я) та Т.Черкаський (міністр преси й пропаганди).
ЦДАВО України. Ф. 3933. — Оп. 1. — Спр. 15. — Арк. 2; Вістник державних законів УНР (Кам’янець–Подільський). — 1919. — 1 липня (Ч. 11).

Заліщики. Зважаючи на небезпеку, УН Рада і Державний секретаріат ЗОУНР прийняли постанову про зміну структури влади шляхом передачі всієї військової і цивільної влади Є.Петрушевичу, якому було надано диктаторських повноважень. Того ж дня Є.Петрушевич призначив Раду уповноважених та Військову канцелярію у складі: С.Голубович — внутрішні справи, С.Витвицький — закордонні справи, В.Курманович — військові справи, І.Мирон — шляхи і транспорт, О.Назарук — преса. Директором Військової канцелярії став К.Долежаль. Петрушевич звільнив з посад головнокомандувача ген. М.Омеляновича-Павленка, начальника штабу полковника В.Курмановича. Начальним вождем Галицької армії став генерал О.Греков, начальником штабу — полковник австрійської армії К.Штіпніц–Тарнава.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том .1. — С. 17; Довідник з історії України. — С. 209–210

Проскурів. Перебуваючи в Запорозькому корпусі, отаман П.Болбочан на прохання командирів підрозділів і з дозволу державного інспектора полковника М.Гавришка зробив спробу самовільно його очолити. Вчинок П.Болбочана був трактований проводом УНР як “заколот”, за допомогою якого права опозиція начебто мала намір усунути від влади Директорію та соціалістичний уряд. 10 червня отамана було заарештовано.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 11. — Спр. 14. — Арк. 133; Ф. 1065. — Оп. 1. — Спр. 1. — Арк. 86.

Підволочиськ зайнятий польським військом.
Український козак. — 1919. — 11 червня.

Заліщики. Президія УНРади та Державний Секретаріат ЗОУНР ухвалили акт про передачу всієї військової і цивільної влади Є.Петрушевичу як уповноваженому диктаторові.
Український козак. — 1919. — 25 червня.

Київ. Виступ полку Червоної армії, розташованого у Бендерських казармах, проти радянської влади. Після придушення виступу командний склад на чолі з командиром Богацьким був заарештований і відданий до військово–польового суду.
Боротьба. — 1919. — 11 червня; Известия ВУЦИК. — 1919. — 11,12 июня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.

Київ. Прокотилася хвиля масових арештів січових стрільців і старшин. Репресій зазнали Польовий штаб, Кіш 1-ї бригади ЧУСС, курсанти школи червоних старшин, запасні курені й тилові підрозділи, що дислокувалися у місті. Загалом у Києві нараховувалося 1200 галичан, 150 з яких під суворою охороною відконвойовано до Москви.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 307.

Харків. Рішення спецальної комісії ЦК КП(б)У про мілітаризацію Всеукрвидаву, робота якого прирівнювалася до роботи військових відомств. Команди агентів – розповсюджувачів літератури, які доставляли її на місця – звільнялися від мобілізації і в правах дорівнювались до військовослужбовців-фронтовиків.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С. 311.