Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б)обговорило питання про Г.Чичеріна. Ухвалено „вважати потрібним повернення т.Чичеріна в СРСР”.
РДАСПІ. – Ф.17. —Оп.162. —Спр.7. —Арк.150-15 1. Публ.: Советское руководство. Переписка. 1928–1941 гг. – М., 1999. —С.100-101.

Київ, м. Пішов з життя Мосін Олександр Григорович (народився 4 (16) жовтня 1871, с. Шестірня, нині Дніпропетровської області) – український співак (тенор), заслужений артист республіки (1928); у 1897 закінчив Московську консерваторію, співав на оперних сценах Петербурга, Києва, Москви та ін., соліст Харківського (1925-26), Київського (1926-29, водночас і Одеського) театрів опери та балету; виконавець партій: Микола („Різдвяна ніч” М.Лисенка), Вакула („Ніч перед Різдвом” М.Римського-Корсакова), Князь („Русалка” О.Даргомижського), Отелло („Отелло” Дж.Верді).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.423.

Харків, м. Президія ВЦРПС обговорила питання про епідемію черевного тифу у Донбасі. Констатувалися різке зростання кількості хворих, причини такого стану: житлова криза, погане і неякісне водопостачання, неякісне громадське харчування, проблеми з медичним обслуговуванням тощо. Повідомлялося про виділення урядом 1 млн. руб. на боротьбу з епідемією.
Комуніст. – 1929. —10 вересня.

Кремлівський кабінет Сталіна відвідав С. Косіор. Розмова між ними тривала з 20.00 до 21.40
Посетители кремлевского кабинета Сталина // Исторический архив. – 1995. – № 2. – С. 128–200.

Харків. Лист секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора до ЦК ВКП(б) про зменшення річного плану заготівель насіння льону з 40 тис. т до 30 тис. т, що становило 50 % валового збору льононасіння та на 4–5 % більше минулого року
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 318.

Москва. Лист Кагановича до Сталіна про порядок денний пленуму ЦК КП(б)У: про підсумки жнив, про хід хлібозаготівель, осіннього засіву та організаційно-господарське зміцнення колгоспів, про підсумки здійснення ленінської національної політики в Україні
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 335.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Дніпропетровськ. Створено Інститут чорної металургії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. На базі Гідробіологічної станції АН УРСР створено Інститут гідробіології АН УРСР. Створення Інституту органічної хімії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Полтава. Створено Державний музей Панаса Мирного.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

В Сумах створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Пішов із життя Дмитро Айналов – мистецтвознавець та історик мистецтва, дослідник християнських старожитностей Херсонеса, памЄток княжої доби у києві та Чернігові, автор чисельних праць з історії вітчизняного та зарубіжного мистецтва, зокрема “Пам’ятники христианского Херсонеса” (1901), “История древнерусского искусства” (1914), “Византийская живопись ХІУ столетия” (1917) та ін.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.52.

Пішов з життя Д.О.Граве – математик, один із найвидатніших алгебраїстів України, голова Комісії прикладної математики ВУАН (1921-1933), член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Академії наук СРСР (1929), директор Інституту математики АН України (з 1934), заслужений діяч науки України. Народився 1863 р.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.368;Золоті імена України. Народжені У