Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Вінниця, Катеринослав, Полтава. Відбулися курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Рада міністрів Української Держави заслухала доповідь міністра продовольства про тверді ціни на хліб і ухвалила доручити розробку цього питання особливій комісії у складі ряду міністрів. Рада міністрів відмовила у формуванні дружин для сільськогосподарських робіт, затвердила законопроекти про асигнування грошей для заготівель палива для всіх вищих шкіл України, а також про запровадження фонду “Національної бібліотеки Української Держави”, порушила питання про видачу казенної “допомоги приватним суднобудівним заводам “Наваль” і “Россуд” в Миколаєві і ухвалила передати його на обговорення відповідних міністрів і просити А.Ржепецького взяти на себе ініціативу переговорів з представником заводів.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 126-126 зв., 127-127 зв.

Київ. Наказ міністра народної освіти М.Василенка губерніальним та повітовим народним (земським) і міським управам та губерніальним і повітовим комісарам справ освітніх “Про утворення національної нижчої початкової школи з початку наступного 1918-1919 шкільного року”.
Державний вістник. – 1918. – 6 вересня Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська гетьманська держава 1918 ро

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Бої об'єднаних армій УНР за стратегічну ініціативу на протибільшовицькому фронті. Здобуття українськими частинами Могилева, Чорного Острова, Проскурова. В результаті територія УНР розширилася до розмірів 90 км на 300 км. Було створено вигідний плацдарм для розгортання наступу на Київ..
Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році. — С. 171-173

Кам'янець-Подільський. Виступаючи на урочистому вечорі на честь старшин і стрільців Галицької армії, які перейшли на територію УНР, С.Петлюра кинув клич: "Через Київ — на Львів!"
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 222, 224.

Київ. Опубліковано повідомлення про тижневу збірку продовольства з України для Червоної армії та Петрограду. В губерніях Київській, Полтавській, Херсонській, частині Подільської зібрано хліба 28 802 пуд., фуражу — 2 271 пуд., борошна — 1318 пуд., крупи — 1 336 пуд., картоплі — 1276 пуд., монпасьє — 3 860 пуд.
Боротьба. — 1919. — 22 липня.

Кам'янець-Подільський. Загальні збори міністерства культів та Кирило-Мефодіївського братства, на яких було розглянуто план дій влади та громадськості щодо українізації церкви: звільнення з посад антиукраїнськиї єпископів, впровадження української вимови в церковнослов'янських службах, читання проповідей українською мовою тощо.
Андрусишин Б. Церква в Українській державі 1917-1920 рр. (Доба Директорії УНР). — С. 48.

Київ. Нота голови РНК та наркома закордонних справ УСРР Х.Раковського до міністра закордонних справ Польщі І.Падеревського з протестом проти наступу поляків в Україну, спалення ними сіл (10 червня було спалено с. Чорторийськ). Радянська влада попереджала про відповідальність за скоєні злочини: полонені польські офіцери будуть передаваися до військового трибуналу; ВЧК отримала наказ оголосити заручниками польських аристократів і буржуазію, що проживали на території УСРР.
Боротьба. — 1919. — 24 липня.