Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

УКиєві, з огляду на нестачу розмінної монети, Трамвайним товариством були випущені в обіг абонементні книжки по 100 купонів (вартістю в 3 копійки кожний) для проїзду в трамваї.
Киевская мысль. – 1915. – 8 сентября. – С. 1.

УЛьвові під проводом голови товариства І.Кивелюка відбулося перше після звільнення міста від російської окупації засідання Головного виділу “Просвіти”, присвячене відновленню та розгортанню її діяльності. Було прийнято рішення відновити видавничу діяльність та розпочати роботи переплетні. Усі 4-ри відділи товариства мали поновити свою діяльність, щоправда, за браком людських і матеріальних ресурсів, не в повному складі комісій.
Діло. – 1915. – 26 вересня. – Ч. 45. – С. 1–2.

Провал переговорів про обмін кореспондента „Нового Времени” Д.Б. Янчевецького, які велися міністерством закордонних справ Росії за посередництвом іспанського посла у Відні п. Кастро, оскільки Австрія погоджувалася обміняти лише на митрополита А. Шептицького, тоді як російська сторона не погоджувалася на це.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 113 – 114.

Землевласник Полтавської губернії п. В. Шемет звернувся до попечителя київського навчального округа з проханням відкрити у Лубнах гімназію з українською мовою навчання, однак той відхилив його. У відповідь В. Шемет звернувся до графа П.Н. Ігнатьєва.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 115.

м. Львів. На 20 сотенників за гальбу подорожчало пиво і коштує 76 сот. (на початку війни – 24 сот.). Також обмежено час продажу пива – з 7 до 10 вечора, і об’єм споживання (до 2 гальб).
Свобода. – 1916. – № 40, 30 вересня.

м. Відень. На 56 році життя помер Євген Озаркевич (народився 8.06.1861 в Белелуї Снятинського повіту; брат Наталі Кобринської; у 1888 році став доктором медицини, брав активну участь у роботі Наукового товариства імені Т. Шевченка, Просвіти, засновник і директор Народної Лічниці, редактор ж. „Здоровлє”. Член проводу Української національно-демократичної партії). Похований у Відні.
Свобода. – 1916. – № 40, 30 вересня.

Київ. Міністерство фінансів передало Раді міністрів Української Держави доповідь з обгрунтуванням необхідності розв’язання питання про дальшу долю української частини загальноросійського боргу і упорядкування справи сплати відсотків по позиках. В зв’язку з анулюванням в РСФРР процентних паперів ці цінні папери масово переміщувалися в Україну, що перешкоджало встановленню хоч якоїсь фінансової стабільності. Міністерство фінансів, зокрема, відмовилося від загального поновлення оплати купонів позик, випущених або гарантованих колишнім російським урядом, і обрало форму “выдачи авансов в счет процентов по бумагам этих займов”. Разом з тим, згадані папери реєструвалися з метою надання під час мирних переговорів з РСФРР “защиты проживающим на Украине держателям этих бумаг”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 255. – Арк. 29 (із зв.). – 3

Київ. Відбувалися переговори директора німецького Королівського музею старовини доктора Віганда й дослідника Ольвії, Тіри і Березані, колишнього професора Новоросійського університету Штерна з Головним управлінням мистецтва та національної культури щодо фахової та фінансової допомоги німецьких вчених в організації розкопок Ольвії в обмін на передачу половини знайдених в ході досліджень пам’яток до німецький музеїв. Головне управління мистецтва та національної культури відхилило таку співправцю, оскільки було категорично проти вивозу національних реліквій за межі України.
Наше минуле. – 1918. – № 1- 2. – С.198.

У серпні-вересні вперше у Києві в Інтимному театрі виступав з концертами Леонід Утьосов.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.241.

Опубліковано в газеті “Народня воля” Статут Українського Національного Союзу, у якому говорилось, що його метою є утворення міцної самостійної української держави, боротьба за законну владу на Україні відповідальну перед парламентом. Рада Національного Союзу складалася з представників усіх політичних українських партій і української Селянської спілки на паритетних засадах (по 3 чол.), із представників українських, громадських, наукових і професійних організацій (по 1-у чол.). Виконавчим органом Союзу була виборна президія. В губернських і повітових містах організовувались філії Союзу.
Народня воля. – 1918. – 21(8) вересня.

В Києві відбулась конференція соціалістів-федералістів. У доповідях з місць відзначалось тяжке становище, у якому перебували українські партійні і культурні організації, значна русифікація на харківщині і полонізація на Волині. Конференція ухвалила, що треба домагатися зміцнення міжнародного становища України через визнання її як самостійної держави. Стосунки нових держав, що утворилися з розпадом російської імперії, мають грунтуватись на повній пошані і визнанні самостійності України.
Народня воля. – 1918. - 26 (13) вересня.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Кам’янець–Подільський. У Шевченківському домі відбулась лекція–реферат “Тюрма народів і її будівельники (Мрії чорносотенця)”. Відзначено, що в Україні відбуваються змагання між імперіалізмом, більшовизмом та демократизмом.
Україна. — 1919. — 24 вересня.

Кам’янець–Подільський. Повідомлення про притягнення урядової газети “Україна” до кримінальної відповідальності за опубліковання статті “Єдиний вихід”, яка носила погромний характер. Справу також передано до Особливої слідчої комісії по розслідуванню протиєврейських погромних дій.
Робітнича газета. — 1919. — 25 вересня.

У Києві проведений “День російського прапора” з метою збору коштів для потреб Добровольчої армії. Загальна сума пожертвувань склала майже 1 млн. крб.
Киевская жизнь. — 1919. —10 (23) сентября.

Київ. Почались роботи по відновленню на пам’ятнику Богдану Хмельницькому знищених за української влади написів “Волим под царя восточного, православного” та “Богдану Хмельницкому — Единая неделимая Россия”.
Киевская жизнь. — 1919. — 8(21) сентября.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.