Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Катеринодарі у військовому суді розбиралася сенсаційна справа про зграю "степових дияволів", які півтора року тероризували Донську та Кубанську області і Ставропольський край грабунками. У зграї приймали участь близько 150 осіб. У 1911 р. їх було затримано на австрійському кордоні. На лаві підсудних опинились 67 (48 чоловік та 18 жінок).
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

Опублікована Грамота Гетьмана всієї України “До всіх громадян-українців” від 10 листопада 1918 р. із закликом до єднання і з запевненнями, що уряд Української Держави забезпечить скликання найближчим часом Державного сойму та розв’язання земельного питання, а сам, в свою чергу, сподівається, що й громадяни у цей грізний час залишаться у повному спокої і відмовляться від самочинних дій. Гетьман підкреслював, що він має досить сили, щоб не допустити жодного руху проти державного ладу, але сподівається, що не доведеться її застосовувати завдяки розумінню громадянами ситуації.
Державний вістник. – 1918. - 12 листопада.

В.о.голови Ради міністрів А.Ржепецький повідомив на засіданні уряду про пропозицію Гетьмана П.Скоропадського надати допомогу німецьким солдатам продуктами харчування, що й було підтримано постановою про видачу їм пайка. А.Ржепецький доповів про асигнування 900 тис. крб. на потреби Українського козацтва. Рада міністрів схвалила асигнування, надані у розпорядження начальника штабу гетьмана П.Скоропадського Порушено питання про Вище управління православною церквою в Україні у зв’язку з роботою Всеукраїнського Церковного Собору. Рада міністрів визнала, що Церква в Україні має бути автокефальною і доручила викласти позицію уряду з цього питання Собору міністрові сповідань.. Уряд підтримав пропозицію про забудову вільних земель м.Києва і його околиць для надання допомоги тим, що потерпіли від вибуху 6 червня на Звіринці.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 42-42 зв.

Київ. Гетьман затвердив ухвалений Радою міністрів Закон про доповнення до закону від 20 жовтня 1918 р. про облік і мобілізацію перебуваючих у межах Української Держави офіцерів та понадстрокових унтер-офіцерів колишньої російської армії та колишніх юнкерів військових шкіл.
Державний вістник. – 1918. – 24 листопада.

В зв’язку з оголошенням на Полтавщині військового стану головноначальствуючим губернії видана обов’язкова постанова, яка забороняла будь-які зібрання без дозволу влади, друкування часописів, журналів, листків, оголошень, відозв, різного роду плакатів. Заборонялися страйки, відмова від праці, підвищення цін на товари першої необхідності, незаконне посередництво при скуповуванні і продажу речей першої необхідності. Винні у порушенні цієї постанови підлягали ув’язненню до 3-х місяців або штрафу до 3 тис. карбованців. Підписав цю постанову головноначальствуючий Полтавщини, командир VI Кошу, Генеральний бунчужний Слюсаренко.
Полтавські губерніальні відомости. – 1918. - 16(3) листопада.

Німецьке командування заявило, що його формування залишать Полтавщину протягом шести тижнів. Ця звістка значно ускладнила становище в губернії.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 75. – Арк. 280.

В приміщенні Міністерства шляхів на Бібіковському бульварі в м.Києві відбулись таємні збори представників українських політичних партій, що входили до складу Українського Національного Союзу, та есефів, залізничних організацій і Селянської спілки. Збори схвалили раніше розроблений план повстання проти гетьманського режиму; намітили соціальні, політичні і національні гасла і обрали тимчасовий революційний орган для керівництва, новий український уряд – Директорію. До її складу увійшли: В.Винниченко (голова), С.Петлюра, Ф.Швець, П.Андрієвський і А.Макаренко.
Винниченко В. Відродження нації. – Ч.ІІІ. – Київ-Відень, 192 0. – С.107-110.

У Катеринославі в зв’язку із закриттям газети “Дело” спалахнув страйк протесту друкарів, до яких приєдналися робітники усіх заводів. Виступ перетворився на загальноміський і набув політичного забарвлення. Німецькі частини дотримувалися нейтралітету.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К. – 1967. – С.421.

Київ. Постановою Ради міністрів асигновано у розпорядження міністра народної освіти та мистецтва 26 950 карбованців для допомоги в організації режисерсько-інструкторських курсів.
Державний вістник. – 1918. – 26 листопада.

Київ. Затверджено ухвалений Радою міністрів закон про встановлення посад православного проповідника у сані священика або владики та секретаря при військовому міністерстві з метою здійснення православної місії та проповіді Слова Божого у військових частинах на території України.
Державний вістник. – 1918. – 28 листопада.

Київ. Гетьман затвердив ухвалену Радою народних міністрів постанову про асигнування 1 000 000 карбованців на боротьбу з холерою.
Державний вістник. – 1918. - 29 листопада.

Всеросійський ЦВК рад ухвалив рішення про анулювання Брестського договору з Німеччиною, підписаного у березні. В зв’язку з цим втрачали силу усі додаткові угоди, підписані у Берліні 27 серпня і ратифіковані ВЦВК рад 6 вересня 1918 р. Це стало можливим завдяки листопадовій революції у Німеччині.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.417-419.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Вінниця. Суд над командувачем УГА ген. М.Тарнавським та начальником штабу УГА А.Шаманеком у справі самочинного підписання ними договору про перемир’я з представниками Добровольчої армії. Суд виніс обом виправдальний вирок.
Доценко О. Літопис української революції. — Т. ІІ. — Кн. 4. — С.292.