Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову „Про посилення охорони кордонів”. Накреслено заходи зміцнення органів влади в прикордонних Одеській, Волинській та Подільській губерніях та посилення політичної роботи серед прикордонників. Крім того, пропонувалося скласти план поліпшення охорони кордонів.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 39 зв.; спр. 25, арк. 36.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило порушити перед ЦК РКП(б) питання про відправку толстовців, зокрема професора В.Г. Черткова, в Англію для агітації на корить допомоги голодуючим.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 40.

Харків. РНК УСРР прийняла декрет „Додаток до декрету про натурподаток”. Зважаючи на неврожай у південних повітах та добрий врожай у північно-західних повітах, ухвалено в доповнення до декрету про натуральний податок на хліб, картоплю та олійне насіння, рахуючи 7-й розряд врожайності від 57 до 85 пудів, ввести три нових розряди врожайності, а саме: 8-й розряд – 85-100 пудів, 9-й – 105-115 пудів, 10-й – вище 115 пудів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 1 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло до відома зобов’язання Запорізького губкому КП(б)У та губвиконкому про вивезення 1 млн. пудів хліба.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 38 зв.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про створення комісії по встановленню планового державного постачання при РНК УСРР”.
ЗУ України, 1921, № 14, Ст. 421.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про кампанію по боротьбі з голодом. Губкомам надано вказівку, що “при проведенні кампанії необхідно розрізняти заклики до боротьби з голодом у Росії від боротьби з неврожаєм в Україні, де допомога місцям, що постраждали від неврожаю, могла бути наданою своїми повітовими або губернським коштами”.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 38 зв.

Харків. Зважаючи на те, що високі податкові ставки для Правобережжя мали спричинити незадоволення селян, Політбюро ЦК КП(б)У зобов’язало губкоми партії вжити заходів полегшення економічного становища селян, згідно з положенням Особкому (Особливого комітету з палива та продовольства при РНК УСРР) від 3 серпня 1921 р. про волосні економічні наради. Це положення запропоновано затвердити через ВУЦВК та РНК УСРР.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 38 зв.

Київ. На одній із площ міста політвідділ губвиконкому організував “живу картину” “Перемога праці над капіталом”. Учасники – червоноармійці.
Бернацька Р.П., Бурмістренко С.Л. 50-років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура: Науковий міжвідомчий щорічник.

Харків. РНК УСРР поширила на територію УСРР постанову РНК РСФРР “Про заборону в’їзду в Україну, Північний Кавказ, Туркестан та Сибір” від 21 липня 1921 р.
ЗУ України, 1921, № 14, Ст. 422.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок користування прилюдними видовищами”. Пропонувалося встановити в театрах, кінематографах й т. ін., крім контрамарок та безкоштовних дитячих квитків, також спеціальні безкоштовні квитки для робітників та червоноармійців. Загальна кількість пільгових безкоштовних квитків мала становити до 50% від їх загальної кількості. Інші квитки належало продавати за цінами, встановленими Наркомосом УСРР та його місцевими органами, залежно від видів видовищ та районів УСРР. За цей рахунок видовища мали на 3/4 самооплачуватися. Підприємницька діяльність шляхом організації видовищ заборонялася. В окремих випадках з дозволу Головполітосвіти та його місцевих органів право на „самостійну експлуатацію видовищ” надавалося видатним художнім колективам. Експлуатація видовищ при клубах установ та відомств дозволялася виключно з дозволу Головполітосвіти та його місцевих органів згідно з їхніми інструкціями.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 4 вересня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про постачання продовольством та предметами першої необхідності” замість раніше прийнятих постанов. Ухвалено встановити державне постачання продовольством та іншими предметами першої необхідності для службовців Червоної армії та флоту, міліції, трудової армії, ВУНК; робітників і службовців державної промисловості, залізничного та водного транспорту; службовців центральних та державних органів; членів родин раніше вказаних категорій найманих працівників, у випадку непрацездатності та відсутності інших засобів існування та за умовою перебування на утриманні робітників і службовців; осіб, які знаходилися під державним піклування (інваліди війни та праці, діти, хворі, ув’язнені, які знаходилися в державних закритих закладах й т. ін.); безробітних, що задовольнялися за умовами, визначеними Наркомпраці УСРР за згодою з Південбюро ВЦРПС та Наркомпродом УСРР; працівників професійних організацій; учнів, які користувалися частковим або повним соціальним забезпеченням; осіб, що мали право на отримання картки „Червона Зірка”. Вказані групи постачалися незалежно від додаткового постачання, заготованого шляхом кооперативної та приватної ініціативи. Інші категорії населення знімалися з державного продовольчого постачання. Службовці Червоної Армії та флоту постачалися першочергово.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 1 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

Полтавська губернія. Створено групу „Жива церква”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.