Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Києві відбувся судовий процес у справі М.Бейліса, звинуваченого у ритуальному вбивстві російського хлопчика.(20 березня 1911р. в Києві у печері на пустирі було знайдено тіло загиблого 11-річного хлопчика Андрія Ющинського буцімто з зовнішніми ознаками ритуального вбивства. Діти з якими він грався засвідчили, що під час гри на них напали троє євреїв (серед яких буцімто був прикажчик цегляного заводу Мендель Бейліс), схопили Ющинського і потягли до обпалювальної печі цегляного заводу. Поліція зв’язала справу про вбивство хлопчика із звинуваченням євреїв у вживанні крові немовлят християн у ритуальних цілях ("кривавий навіт"), Бейліса арештували. "Киевлянин" опублікував сенсаційне розголошення начальника київської кримінальної поліції Н.Красовського, який стверджував, що хлопчика було вбито злодійською зграєю на квартирі утримувачки притону В.Чеберяк. Бейліса звинуватили у ритуальному вбивстві. Проти антисемітської кампанії виступили В.І.Вернадський, В.Г.Короленко та ін. Попереднє слідство тривало 2,5 роки. Звинувачувачем на суді виступав правий депутат Г.Г.Замисловський. У процесі прийняли участь 219 свідків та 14 експертів (в т.ч. відомий психіатр професор І.Сікорський.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.168.

Кількість кредитних білетів в грошовому обігу Російської імперії досягла 1710,9 млн. рублів.
Реєнт О., Сердюк О. Перша світова війна і Україна. – К.,2004. – С.349.

м. Севастополь. Відкрито морський кадетський корпус (Морской корпус имени Е.И. Высочества Наследника Цесаревича и Великого Князя Алексия Николаевича).
Крымский вестник. – 1916. – № 256, 5 жовтня.

Рада міністрів затвердила з деякими поправками проект закону про створення тимчасової урядової комісії для завідування справами місцевого управління і господарства міста Києва. В.о.Головноуповноваженого по ліквідації організацій воєнного часу Р.Моллов доповів про пропозицію продати 25% майна земських і міських організацій Німеччині. Рада міністрів відхилила цю пропозицію, оскільки це майно було потрібним для формування Української армії. Рада міністрів призначила остаточний термін (до кінця тижня) подачі відомостей про дії німецьких і австро-угорських військ, невідповідних закону, і підготувати на підставі цих матеріалів ноту до урядів Німеччини і Австро-Угорщини. Був схвалений текст ноти представнику австро-угорського командування на Україні графу Спанноки. Міністру фінансів було дозволено затверджувати устав акціонерного Комерційного банку – “Центрального банку торгівлі і промисловості”.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 1-1 зв., 2.

У “Державному вістнику” опубліковано грамоту Гетьмана Всієї України, видану на підставі ухвали Ради народних міністрів про ратифікацію мирного договору України з Німеччиною, а також текст договору Української Народної Республіки від 9 лютого 1918 р. українською та німецькою мовами і доданого до нього протоколу засідання уповноважених від 4 березня 1918 р.
Державний вістник. – 1918. - 1 жовтня.

Київ. Початок видання часопису Українського правничого товариства. Журнал мав виходити двічі на місяць і містити правничо-політичні та наукові статті, критику законів, дописи з судової практики, хроніку, бібліографію та поштову скриньку.
Діло. – 1918. – 20 липня.

Сімферополь. Відкриття Таврійського університету.
Отчет о деятельности Таврической ученой архивной Коммисии за 1918 год // Известия Таврической архивной коммисии. – Симферополь,192 0. – № 57. -

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

Житомир. Заснування Українського музею.
Наше минуле. – 1918. - № 1–- 2. – С.20

Київ. Відкриття Товариством “Художній екран” студії екранного мистецтва у приміщенні кінотеатру “Новий театр” (Хрещатик, №36). На урочистому відкритті були присутні представники літературно-мистецьких кіл. У пресі її називали “перша серйозна підготовча школа з метою створення кадрів культурних діячів екрану”.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С. 187.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Рейд махновської повстанської армії з Київщини на Катеринославщину по тилах денікінців, у ході якого повстанцями були взяті міста Єлісаветград (2 жовтня), Олександрівськ (5 жовтня), Гуляйполе (7 жовтня), Бердянськ (8 жовтня), Маріуполь (14 жовтня), зруйновано тил денікінської армії.
Верстюк В. Махновщина. — С. 176–180.

За наказом Центрального українського повстанського комітету (Цупкому) вибухнуло повстання одночасно на всій Катеринославщині, у трьох повітах Херсонщини — Херсонському, Олександрійському і Єлісаветградському. На чолі повстання стояв отаман Гулий.
Український козак. — 1919. — 8 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Уряд виділив 20 млн. гривень на допомогу єврейському населенню, що постраждало від погромів.
ЦДАВО України. Ф. 1065. — Оп. 1. — Спр. 16. — Арк. 106 зв.

Кам’янець-Подільський. Приїзд з Києва відомої артистки Н.Дорошенко. Вона клопоталася про надання урядової допомоги Українському художньому театру в Києві, у якому об’єдналися режисери та актори колишніх державних театрів Г.Юра, П.Саксаганський, Г.Борисоглібська, Є.Сидоренко, Б.Левченко та ін. Уряд ухвалив рішення про матеріальну допомогу театру.
ЦДАВО України. Ф.1113. — Оп.1. — Спр.7. — Арк.21; Там само. — Спр.9. — Арк.19.

Відень. Міністерство освіти УНР заснувало педагогічну місію з метою організації друкування підручників для національної школи. Уряд УНР виділив на цю справу близько 1 млн. австрійських крон. Очолив місію відомий український письменник і педагог А.Крушельницький.
Ківшар Т. Український книжковий рух як історичне явище. — К., 1996. — С. 137.

Харків. І Харківський губернський з’їзд комнезамів, який заслухав доповідь губвиконкому, обговорив завдання комнезамів, земельне і продовольче питання та ухвалив відповідні резолюції. Комнезами проголошувались “бойовим класовим органом сільської бідноти”, які мають вести “безжалісну боротьбу за повне знищення буржуя і куркуля і за закріплення радянської влади”.
Комуніст (Харків). – 1920. – 30 вересня, 2 жовтня, 3 жовтня; Комітети незаможних селян Харківщини 1920 – 1933 рр. Збірник документів і матеріалів. – Х