Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

В наслідок політики радянської держави щодо релігії і церкви у Київській єпархії з 1710 парафій, що існували до 1917 р., залишилося лише 2, з 1435 священників — 3, не зберігся жоден монастир; у Винницькій, Донецькій, Кировоградський, Миколаєвській, Сумській, Хмельницькій областях не залишилося жодної православної церкви, в Луганській, Полтавській, Харківський залишилося по одній.
Войналович В. Партійнодержавна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960х років: політологічний дискурс. — К.: Світог

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

РНК СРСР і ЦК ВКП(б) видали постанову «Про порядок обчислення обов’язкових поставок з осушених і освоєних болот». Ухвалено включити освоєні болота до складу ріллі для обчислення обов’язкових поставок державі зерна, картоплі та овочів — на третій рік освоєння, а по всіх інших видах поставок — на другий рік освоєння.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 25. — Ст.600.

РНК СРСР видав постанову «Про звільнення колгоспів від обов’язкових поставок зерна, рису, картоплі, овочів і сіна державі з площ, зайнятих посадками хмелю».
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 25. — Ст.615.

До секретаря ВККІ Д.З.Мануїльського звернулася С.Дзержинська з доповідною запискою, в якій було висловлено критичні зауваги щодо виданням «Укрнацменшвидавом» в Києві польських підручників. Зазначивши, що наразі видається понад 60 підручників польською мовою, Дзержинська, навела у якості прикладу підручник з географії в якому ряд термінів мали не польські, а російські назви. (Приміром, замість Чина — Китай.) В підручнику використовувалися також такі непритаманні для польської мови слова, як полюс, екватор, тропік, масштаб і т. інш. С.Дзержинська попросила керівництво Комінтерну «упередити завдання шкоди інтересам радянської держави».
Російський державний архів суспільнополітичної історії. — Ф.17. — Оп. 125. — Спр.165. — Арк.7374.

Генеральна губернія. Юрій Липа написав листа М.Антоновичу про труднощі у виданні української суспільно-політичної літератури в Польському генерал-губернаторстві. Дописувач повідомив, що 3 дні тому дістав категоричну заборону з Кракова друкувати 24 сторінкову історичну брошуру — згадку з нагоди 50-ліття Тарасівців. Липа покладав провину за це на «Кубійовичів і взагалі цензуру». «Зрештою не зі мною це діється, — писав він, — але з багатьма українськими публіцистами і письменниками та науковцями».
Українська політична еміграція 1919 — 1945: Документи і матеріали. — К.: Парламентське вид-во, 2008. — С.623-624.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

За даними ОКГ загальні втрати сухопутної армії Німеччини на Східному фронті на цей час склали 534.970 осіб, або приблизно 15 відсотків від загальної кількості всіх сухопутних військ на цьому фронті (3,4 млн.)
Гальдер Ф. Военный дневник. Том 3. В двух книгах. Книга первая (22.6 1941 – 30.9. 1941). – М., 1971. — С. 388.

Крайовий провід ОУН(Б) на ЗУЗ звернувся до членів Організації з попередженням про можливі масові арешти з боку німецької окупаційної влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 72.

Впродовж липня-вересня в західні та Чернівецьку області України було проведено через лінію фронту 37 радянських партизанських загонів (понад 550 осіб) та 233 організатора підпілля. Однак більша частина з них не зуміла розгорнути своєї діяльності і невдовзі розпалася, або була ліквідована німецькими контррозвідувальними органами.
Україна партизанська. Партизанські формування та органи керівництва ними (1941- 1945 рр.): Наук.-довід. Вид. – К., 2001. - С. 8.

В с. Збоївськах на околиці Львова відбулася конференція ОУН(Б). ЇЇ делегатами були лідери Організації, котрі тоді ще перебували на свободі – М.Лебідь, М Прокоп, Д.Мирон, І.Климів, І.Павлик, І.Ребак, В.Кук, М.Степаняк. Було вирішено працювати у двох рівноцінних напрямках: користуватися усіма нагодами легальної роботи в культурних, політичних, адміністративних структурах окупаційної влади і одночасно перевести основну частину організаційних кадрів на нелегальне становище, готуючись таким чином до тривалої боротьби з Третім рейхом.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 242.

Жертвами розстрілів євреїв у Острозі стало 2100 місцевих жителів.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 147.

У вересні на території України було розстріляно близько 143 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

Німецькі війська вступили до столиці України – м. Київ. Муковський І.Т.
Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої світової війни. - К., 1996. — С. 78.

Радянські війська залишили з боями районні центри Велика Білозерка, Іванівка Запорізької області; Бровари Київської області; Золотоноша, Ковалівка, Машівка, Чорнобай Полтавської області; Мар’їнка Сталінської області; Велика Писарівка Сумської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 369-442.

У Вінниці розстріляно понад 10 000 мешканців єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 13.

У Житомирі проведено чергову облаву на єврейське населення міста, внаслідок якої було розстріляно 3145 мешканців.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 56.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.