Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків. Політбюро ЦК КП(б) прийняло постанову про кооперацію. Визначалося, що виокремлення робітничої кооперації з загально-споживчої було передчасним. Згідно з цим рішенням секретаріату ЦК КП(б)У доручалося звернутися до місцевих партійних організацій з листом, в якому б пояснювалося, що споживча кооперація мала бути єдиною. Уцеробкоопу надавалася директива проводити роботу, спрямовану на “захоплення” ВУКС, як політично, так і економічно, проте не висуваючи завдання виокремлення. Зважаючи на те, що намагання Уцеробкоопа виокремитися зумовлювалися недостатньою увагою ВУКС до розв’язання завдань робітничих організацій через слабкість його апарату загалом та комуністичного впливу в ньому, зокрема, було визнано необхідним посилити ВУКС стійкими комуністами-господарниками.
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 6, спр. 29, арк. 92.

Харків. Політбюро ЦК КП(б) прийняло постанову про сільськогосподарську кооперацію. Зважаючи „на незначний економічний ефект діяльності сільськогосподарських товариств та організацію під її прапором петлюрівщини”, ухвалювалося провести кампанію залучення незаможного селянства до сільськогосподарських товариств. Парткомам також ставилося за обов’язок здійснити постанову ЦК про обов’язкове членство в сільськогосподарських кооперативах членів сільських осередків КП(б)У. З метою успішного опанування кооперативними органами рекомендувалося включити колгоспи та артілі до сільськогосподарської кооперації та організувати їх представництво в районних спілках нарівні з товариствами. Зокрема, комісії в складі П. Любченка, С. Косіора та І. Клименка доручалося розв’язати питання про об’єднання колгоспів. Для зміцнення керівництва роботою комфракцій сільськогосподарської кооперації парткомам ставилося за обов’язок проведення регулярних (кожні два тижні) доповідей з цього питання, а комфракціям районних та губернських спілок – відповідних звітів перед фракцією Всеукраїнського правління. Перед останньою ставилося завдання оволодіння кооперативно-інструкторським відділом Всеукраїнського правління. Оргбюро ЦК КП(б)У та губкомам партії пропонувалося виокремити кваліфікованих працівників для роботи в сільськогосподарській кооперації, зокрема, оргбюро - двох інструкторів для центру та по одному для Києва та Одеси. Для попередження контрреволюційних виступів членів кооперації органам ДПУ пропонувалося посилити контроль за їх діяльністю, використовуючи виявлені контрреволюційні спроби політичного впливу на маси, як шляхом організації показових судових процесів, так і завдяки агітації в пресі. Одночасно вказувалося на неприпустимість безпідставних арештів. Так органам друку ставилося за обов’язок проведення агітаційної кампанії про значення сільськогосподарської кооперації для відбудови сільського господарства та про небезпеку контрреволюційних тенденцій у сучасному кооперативному русі, зок
ЦДАГО України, ф 1, оп. 6, спр. 29, арк. 93-93 зв.

Одеса. З’явилася невідома в Україні хвороба пелагра, викликана вживанням в їжу прилеглої кукурудзи, імпортованої до УСРР. Хвороба була поширена в країнах – виробниках кукурудзи.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 7 червня.

Харків. Відбувся І Всеукраїнський з’їзд робітничих факультетів. Прибуло 45 делегатів від робітфаків, викладачів вузів, Головпрофосу, ЦК КСМУ, Південбюро ВЦРПС. Порядок денний: доповідь про завдання й досягнення робітфаків; інформація з міст; положення про робітфаки; матеріальне становище робфаківців; постанова викладання на робітфаках; політосвітня робота серед робітфаківців.
Студент революції . – 1923. – №6. – С. 101-103.

Харків. Відбувся І Всеукраїнський з’їзд робітничих факультетів. Прибуло 45 делегатів від робітфаків, викладачів вузів, Головпрофосу, ЦК КСМУ, Південбюро ВЦРПС. Порядок денний: доповідь про завдання й досягнення робітфаків; інформація з міст; положення про робітфаки; матеріальне становище робітфаківців; постанова викладання на робітфаках; політосвітня робота серед робітфаківців.
Студент революції , 1923, № 6, С. 101-103.

Катеринослав. З ініціативи губернського відділення профспілки шкіряників страйкувало більше 40 шевців-надомників, які працювали на рундучників-взуттєвиків Троїцького і Озерного базарів. Вимоги страйкарів: підвищення заробітної плати, її нарахування в товарних рублях та своєчасна виплата, а також страхування робітників в органах Держстраху та прикріплення шевців до рундучників. Усі вимоги страйкарів задоволені, а страйкові дні оплачені.
Трудовые конфликты в Советской России. 1918-1929. М., 1998. – С. 218.

Пуща-Водиця біля Києва. Відкрито 1-й робітничий санаторій для туберкульозних хворих.
Пролетарская правда, Киев, 1923, 5 июня.

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3

За попередніми даними, товарообіг в Україні досягнув 2-2,5 млрд. руб., що становили майже третину товарообігу СРСР.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 18 декабря.

Повідомлялося, що в 1924 р. до Одеського порту прибуло 2 тис. 719 пароплавів, у тому числі 170 із-за кордону (з них 34 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Доставлено 13 млн. 635 тис. пуд. вантажів, з них 4 млн. 385 тис. пуд. – із-за кордону. Відбуло з порту за рік 2 тис. 870 пароплавів, з них із-за кордону – 161 (в тому числі 22 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Вивезено 26 млн. 118 тис. пуд. вантажів, з них із-за кордону – 23 млн. 272 тис. пуд.
Экономическая жизнь, Москва, 1925, 17 января.

План землевпорядкувальних робіт в Україні виконаний на 77 %. Землевпорядкуванням охоплено 3 млн. 190 тис. десятин селянських земель.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 19 декабря.

Харків. Автоклуб при профспілці працівників місцевого транспорту організував автопробіг Харків – Золочів – Гайворон – Борисівка – Бєлгород (довжина 233 км).
Вестник физической культуры, Харьков, 1924, № 9-10, С. 21.

Харків. Верховний суд УСРР розглянув у касаційному порядку справу одеської шпигунської організації. За звинуваченням у військовому шпигунстві на користь Польщі чотири члени організації (Найдьонов, Князьков, Марипарія, Комаров) були приречені до розстрілу, а решта – до 5 років позбавлення волі.
Правда, Москва,1924, 5 июня.

Одеса. На Першій державній кінофабриці Всеукраїнське кіно-фото управління завершено зйомку кінофільмів „Укразія” за сценарієм М. Борисова і Г. Стабового (режисер П. Чардинін) і „Лісовий звір” за сценарієм Д. Бузька (режисер А. Лундін).
Коммунист, Харьков, 1924, 1 июня.

Прага, ЧСР. Відкрився з’їзд слов’янських етнографів і географів. Українське Наукове товариство ім. Шевченка у Львові представляли К. Студинський та І. Раковський.
Діло, Львів, 1924, 8 червня.

Харків. РНК УСРР ухвалила заходи ліквідації епідемії малярії, що загрожувала проведенню жнив у Катеринославській і Донецькій губ.
Коммунист, Харьков, 1924,5 июня.

Одеса. Губернський комітет профспілки “Всеробітзамліс” організував санаторій для членів профспілки пропускною спроможністю 1 тис. 200 осіб упродовж літа. 85% місць призначалося для наймитів з Одеської губернії.
Известия ЦИК СССР, Москва, 1924, 7 июня.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Відкрився ІІ Всеукраїнський помісний церковний собор. Прибуло 208 делегатів з різних регіонів України та від російського священного синоду. Порядок денний: про ставлення української православної церкви до постанов собору 1923 р. (про колишнього патріарха Тихона, про двошлюбність духовенства, про введення до церкви нового стилю літочислення); по “липківщину-самосвятство”; про українізацію церковного богослужіння, про сектантство; про чернецтво в монастирях України в сучасних державних і соціальних умовах; про майбутній Вселенський собор й ін. Учасники собору одноголосно прийняли рішення про автокефалію української церкви. Головою церкви обрано Харківського митрополита Пимена.
Коммунист, Харьков, 1925, 17 мая.

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.