Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Катеринодарі у військовому суді розбиралася сенсаційна справа про зграю "степових дияволів", які півтора року тероризували Донську та Кубанську області і Ставропольський край грабунками. У зграї приймали участь близько 150 осіб. У 1911 р. їх було затримано на австрійському кордоні. На лаві підсудних опинились 67 (48 чоловік та 18 жінок).
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

У Києві працював 2-й з’їзд керовничих телеграфу залізниць України. Делегати заслухали повідомлення з місць і ухвалили постанови, які враховували тяжкі умови праці залізничного телеграфу, особливо в зв’язку з німецькою та австро-угорською окупацією. Право безкоштовно користування телеграфом надавалося залізничній варті, щодо вимог інших осіб та установ, то для них воно суворо регламентувалося.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 35. – Арк. 102 (із зв.).

Київ. Відбувся з’їзд “Просвіт”. В ухваленій делегатами форуму резолюції постановлялося домагатися припинення переслідування з боку старост і адміністрації, звільнення помешкань “Просвіт” від реквізицій, звільнення з-під арешту просвітянських діячів та видання вищою владою наказу, на підставі якого була б можливість працювати вільно.
Пастернак С. Із історії освітнього руху на Україні за часів революції 1917 – 1919 рр. – Київ,1920 . – С.91 – 92.

Київ. П.Скоропадський затвердив ухвалену Радою народних міністрів Постанову про асигнування 200 000 карбованців авансу на ремонт будинку, який займав Гетьман.
Державний вістник. – 1918. - 30 листопада.

Рада міністрів Української Держави затвердила Статут Української Академії Наук та доручила їй, міністерству народного здоров’я та міністерству земельних справ розробити проект створення державного інституту наукової медицини та ветеринарії. На утримання Академії Наук до 1 січня 1919 р. асигнували понад 869 тис. крб. Рада міністрів схвалила Положення про Тимчасову Вищу Раду на транспорті в Українській Державі. Розглянувши питання про становище на Волині, уряд ухвалив утворити посаду Особоуповноваженого, якому мали доручити справу евакуації військовополонених, та затвердив асигнування у 500 тис. крб. волинському губернському старості і 2 млн. крб. у розпорядження міністерства внутрішніх справ. Голову мирної делегації РСФРР повідомили, що остання буде випущена за межі України в разі пропуску державних потягів в Україну.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 29-29 зв., 30-30 зв.

Київ. З’явилися накази Гетьмана всієї України та військ козацьких П.Скоропадського по Українському козацькому війську, які не лише визначали структуру керівних органів, але й нагадували кошовим, полковим та сотенним отаманам, що “праця по відбудуванню козацтва на Україні не є організація військових одиниць, але організація певних елементів на місцях для об’єднання їх в козацький стан, який з часом його повного національного і козацького розвитку буде зведено в військові одиниці”.
Державний вістник. – 1918. - 14 листопада.

Волинь. Телеграфом поширено наказ Гетьмана про запровадження в губернії стану надзвичайної охорони.
Державний вістник. – 1918. - 9 листопада.

Київ. Затверджено постанову Ради міністрів про асигнування у розпорядження військового міністра 6 000 000 карбованців на початкові видатки для відкриття з 1 листопада 1918 р. восьми юнацьких військових шкіл.
Державний вістник. – 1918. – 22 листопада.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

У складі Червоної армії створено кавалерійську дивізію Червоного козацтва (8-а дивізія), командир — В.Примаков.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

На залізничній станції Зятківці у Черкаському повіті Київської губ. Начальна команда УГА підписала попередній договір з командуванням Добровольчої армії про перехід УГА на бік останньої за умови, що вона не воюватиме проти Наддніпрянської армії. Наказом диктатора ЗОУНР Є.Петрушевича цей договір було визнано недійсним, а командувача УГА ген. М.Тарнавського звільнено з посади.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. — Спр. 66. — Арк.1–2; Доценко О. Літопис української революції. — Т. ІІ. — Кн. ІУ. — С. 278–279.

Чернігів. Війська 12–ї Червоної армії розгромили 9–ту Зведену гвардійську дивізію білогвардійцйів і вступили до міста.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 440.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.