"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

1929 1929

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

1929 1929

Великі Сорочинці, с. на Полтавщині. Відкрито Літературно-меморіальний музей М.Гоголя.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

1929 1929

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

1929 1929

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

14 січня 1929 (понеділок)

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

15 березня 1929 (п’ятниця)

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

Липень 1929

СРСР. До колгоспів вступили 4% селянських господарств країни.
Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993. —С.126.

Липень 1929

Луганськ, м. Колектив паровозо будівельного заводу виступив з ініціативою виконати п’ятирічку за чотири роки.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

24 липня 1929 (середа)

Харків, м. ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову “Про пільги для робітників і службовців, відряджених на робітничі факультети і до вищих шкіл”.
Збірник законів і розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1929. — № 20. —Ст.169.

24 липня 1929 (середа)

Москва, м. Постановою ЦВК і РНК СРСР затверджено Положення про Верховний суд СРСР і прокуратуру Верховного суду СРСР. Документ містив наступні два розділи, поділені на глави: І. Про Верховний Суд Союзу РСР: 1.Основні положення, 2.Про структуру Верховного Суду Союзу РСР, 3.Про пленум Верховного Суду Союзу РСР, 4.Про голову Верховного Суду Союзу РСР, 5.Про цивільно-судову і кримінально-судову колегію та про спеціальні судові присутствія Верховного Суду СРСР, 6. Про воєнну колегію Верховного Суду СРСР; ІІ. Про прокуратуру Верховного суду Союзу РСР: 1. Основні положення, 2.Структура прокуратури Верховного Суду Союзу РСР, 3. Про права і обов’язки прокурора Верховного Суду Союзу РСР, 4. Про заступника і старших помічників прокурора Верховного Суду Союзу РСР.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — №49. —Ст.444-445.

24 липня 1929 (середа)

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про випуск 3-го державного внутрішнього займу індустріалізації народного господарства Союзу РСР”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — №49. —Ст.442.

Липень, 24 1932 (неділя)

Сочі. Телеграма Й. Сталіна Л. Кагановичу та В. Молотову про необхідність виконання директиви ЦК ВКП(б) про безумовне виконання плану хлібозаготівель. Зазначалося, що «прийдеться зробити деяке послаблення для районів, що особливо постраждали» в Україні. Пояснювалося, що це необхідно не тільки з міркувань справедливості, а й через особливе становище України – загальний кордон із Польщею. Для прикордонних районів пропонувалося зменшити план на половину, а одноосібним господарствам – на третину. Зазначалося, що на це піде 30 або 40 млн пудів зернових
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 242.

Липень, 24 1932 (неділя)

Сочі. Телеграма Й. Сталіна Л. Кагановичу та В. Молотову. Запропоновано розробити закон, який би «відбивав бажання в антигромадських, куркульсько-капіталістичних елементів розкрадати суспільну власність», тобто підривати «основи соціалістичного будівництва». Пропонувалося назвати цей закон приблизно так: «Про охорону майна суспільних організацій (колгоспів, кооперації й т. ін.) і зміцнення принципів суспільної (соціалістичної) власності»
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 240–241.

Липень, 24 1932 (неділя)

Москва. Телеграма Л. Кагановича та В. Молотова Й. Сталіну. Повідомлялося про розробку постанови ЦВК СРСР про боротьбу з розкраданням вантажів на транспорті, кооперативного і колгоспного майна, враховуючи вказівки Сталіна. Вказувалося на те, що до постанови увійшли такі пункти: по-перше, про прирівнювання залізничних вантажів за своїм значенням до майна держави; по-друге, про застосування як заходу судової репресії за розкрадання вантажів на транспорті, а також кооперативного і колгоспного майна вищої міри соціального захисту – розстрілу з конфіскацією всього майна або заміною за пом’якшуючих обставин позбавленням свободи на строк не нижче десяти років із конфіскацією майна; по-третє, про відміну застосування амністії до злочинців, засуджених по цих справах; по-четверте, про директиву судовим органам забезпечити найбільш швидке проходження вказаних справ
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 242.

Липень, 24 1933 (понеділок)

Звернення греко-католицького єпископату Галичини до світової громади про голодомор в Україні, про вимирання українських селян
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 909.

1939

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

1939

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.