Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Командування вермахту видало розпорядження про звільнення українців з таборів для військовополонених.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 65.

Радянські війська залишили з боями районні центри Долинське, Підвисоке Кіровоградської області; Єланець Миколаївської області; Троїцьке, Цебрикове, Чорна Одеської області; Куликівка Чернігівської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 369-442.

Ставка Верховного Командування перетворена в Ставку Верховного Головнокомандування (Ставку ВГК).
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 63.

Президія Верховної Ради СРСР призначила Й. Сталіна Верховним Головнокомандуючим Збройними Силами СРСР.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 63.

Харківський обком КП(б)У прийняв постанову про організацію виробництва мінометів на заводах м. Харкова.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945: Документы и материалы. - В 3-х т. – Т.1 - К., 1980. — С. 195.

Розпочалося демонтування найбільш цінного устаткування Дніпропетровського ім. Г.Петровского та Дніпродзержинського металургійних комбінатів
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1975. — С. 266.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Зі СРСР в Іран за наказом головнокомандуючого генерала В.Андерса передислоковані останні 44 тис. військовослужбовців польської армії.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 211.

Президія ВЦРПС прийняла постанову “Про збір урожаю і зберігання овочів та картоплі з індивідуальних і колективних городів робітників та службовців”. Наголошувалося на необхідності застосування всіх заходів з метою якнайшвидшого збирання урожаю та покращення умов його зберігання.
Правда. – 1942. – № 242. — 30 августа. – С.3.

6-8 серпня в Уфі відбулася сесія відділу фізико-хімічних і математичних наук АН УРСР, де було заслухано 30 доповідей.
Комуніст. – 1942. – № 179. — 12 серпня. – С. 3.

В табір Белжец (Польща) вивезено близько 6000 євреїв з Стебника, Трускавця, Мединичів Дрогобицької області та власне Дрогобича.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.48.

В Комсомольському Вінницької області розстріляно 88 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.15.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.