"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

1939 1939

Московською кіностудією художніх фільмів “Мосфільм” і Київською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Шуми, городок”. Сценарій М.Шпиковського; режисер М.Садкович; оператор Г.Хімченко; художник О.Бобровников; композитор К.Корчмарьов; звукооператор Н.Комарова; автор пісень Б.Ласкін; в ролях: Н.Муратов – завідувач відділом винаходів Дятлов; Є.Мілютіна – дружина Дятлова; Г.Комолова – шофер міськради Галя; П.Алейников – винахідник Вася; Ю.Лавров – голова міськради; А.Дунайський – начальник пожежної охорони; Д.Капка – пожежник; О.Павленко – диригент; В.Лісовський – старший інженер; П.Репнін – Сидоров; В.Лепко – Семечкін; Е.Цесарська – Орина Тимофіївна; М.Висоцький – директор; В.Гомоляка – механік.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

1939 1939

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

21 листопада 1939 (понеділок)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

3 жовтня 1939 (вівторок)

Москва. РНК СРСР видав постанову „Про організацію Бюро по винахідництву у складі Наркомату охорони здоров’я СРСР”.
Збірник постанов і розпоряджень уряду СРСР. – 1939—№ 54. — Ст.489.

4 жовтня 1939 (середа)

Київ. Уповнаркомзв’язку при РНК УРСР повідомив про встановлення телеграфного зв’язку з 21 містами Західної України. Налагоджено телеграфний зв’язок по лініях Ровно-Корець, Ровно-Луцьк, Ровно-Ковель через Луцьк та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 жовтня.

Вересень 1939

Західна Україна. Протягом вересня – грудня до радянських судів передано 10, 2 тис. справ на „соціально ворожих елементів”.
Вєдєнєєв Д.В., Биструхін Г.С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920-1945). – К., 2006. — С.132.

Вересень 1939

Москва. Нарком оборони СРСР К.Ворошилов видав наказ забезпечити у Галичині та на Волині доброзичливе ставлення до німецьких колоністів. Містилася категорична заборона реквізицій, вимога розраховуватися за придбані товари грішми.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.72.

Вересень 1939

Москва. Нарком оборони СРСР К.Ворошилов видав наказ №0059, у якому констатував доведені до відома Й.Сталіна повідомлення про злочинні дії бійців і командирів 6-ї армії Українського фронту на зайнятій ними території Західної України, зокрема випадки самочинних розстрілів. Командарму армії Ф.Голікову і члену Війської Ради Захаричову оголошено догану.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.84.

Вересень 1939

Західна Україна. Наприкінці вересня – на початку жовтня оперативно-чекістські групи заарештували лідерів УНДО, колишніх послів до польського сейму, сенаторів І.Німчука, Г.Тершаковця, В.Целевича, Д.Левицького, К.Левицького, В.Кузьмовича, О.Луцького та ін.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.110.

20 вересня 1939 (середа)

Західна Україна. Частини німецької 10-ї танкової дивізії генерала Шааля внаслідок непорозуміння атакували кіннотників 2-го кавалерійського корпусу РСЧА.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.68.

20 вересня 1939 (середа)

поблизу Львова. Після тижневих боїв з німцями перестало існувати півтора тисячне угруповання генерала броні К.Соснковського в Брюховецьких лісах.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.67.

20 вересня 1939 (середа)

Генеральний штаб РСЧА оприлюднив оперативні зведення про здобуття частинами РСЧА міст Ковель, Львів. За інформацією радянського командування протягом 17-20 вересня Червона армія роззброїла три піхотні польські дивізії, дві кавалерійські бригади, захопила в полон 60 тис. солдат і офіцерів.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 21 вересня.

20 вересня 1939 (середа)

Золочев. Начальник особливого відділу 2-го кінного корпусу Коберник у присутності прокурора корпусу Іллічова розстріляв десятьох затриманих поляків; командир батареї старший лейтенант Булгаков і старший політрук Кондюрин вивели із колони 15 полонених жовнірів і розстріляли їх з гармати.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.84.

20 вересня 1939 (середа)

Київ. Прокуратура УРСР повідомила про результати обшуків, арешт і притягнення до судової відповідальності “спекулянтів – дезорганізаторів торгівлі”: у Києві засуджено на 6 років позбавлення волі зятя завідувача магазину громадянина Горецького, у якого при обшуку знайдено 403 кг. борошна, 250 м. мануфактури, 50 л. гасу.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 20 вересня.

20 вересня 1939 (середа)

Вінниця. Бригади артистів капели ім. Леонтовича Вінницької філармонії виїхала з концертними програмами до Західної України.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 21 вересня.

20 вересня 1939 (середа)

Київ. РНК УРСР видав постанову “Про реорганізацію Київської школи майстрів народної творчості на Київське художньо-промислове училище”. Ухвалено встановити у музичному закладі 5-річний строк навчання. Засновувалися наступні відділи: художнього оформлення тканини (художня вишивка, виробництво килимів, гобеленів, ткацтво); декоративного розпису (альфрейні роботи, орнамент); скульптурно-керамічного (виробництво художніх речей з фарфору, фаянсу, скла, майоліки). Визначено контингент учнів на 1939-1940 навчальний рік у кількості 120 осіб.
Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. – 1939. — № 34. — Ст.155.

20 вересня 1939 (середа)

Чернігів. Відбулися урочистості з нагоди 75-ти річчя з дня народження українського письменника М.Коцюбинського: організовано урочисте засідання міської ради.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 20 вересня.

20 вересня 1939 (середа)

Одеса. 20-26 вересня відбулися Всесоюзні військово-морські змагання значкістів “Моряк”, ініційовані Військово-морським управлінням ТСО Авіахіму. Представники 12 команд з Москви, Ленінграду, Києва, Одеси, Миколаєва змагалися у греблі, парусних гонках, плаванні.
Вісті ВУЦВК. – 1939. —9, 22 вересня.

20 вересня 1939 (середа)

Львів. Генерал Лянгнер провів нараду штабу оборони міста. Обговорювався ультиматум німців: „Якщо Львів здасться німцям, залишиться у Європі, якщо більшовикам, то – навічно в Азії”. Польське командування ухвалило вступити у переговори з радянською стороною.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.61.

20 вересня 1939 (середа)

Гродно. 20-22 вересня війська Білоруського фронту намагалися штурмом оволодіти містом. Польські війська відбили декілька потужних радянських атак, вели вуличні бої, застосовуючи пляшки із запальною сумішшю. Частини Червоної армії втратили у боях за місто 47 військовиків убитими та 156 пораненими, 20 танків і бронемашин.
Російський Державний військовий архів (РДВА). - Ф. 9 .- Оп.36. — Спр. 3358. —Арк. 249.