"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

Серпень 1943

Окупанти спалили у серпні повністю села Карпилівка (загинуло 2 жителі) Городницького району Житомирської області; Березичі (загинуло 6 жителів) Камінь-Каширського району Волинської області; 170 дворів села Красичка Середино-Будського району Сумської області (загинуло 114 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121, 287.

Серпень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у серпні 664 аварії залізничних ешелонів противника, з яких 209 здійснило Чернігівсько-Волинське з’єднання під командуванням О.Федорова.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.334.

Серпень 1943

Окупанти спалили у серпні повністю села Карпилівка (загинуло 2 жителі) Городницького району Житомирської області; Березичі (загинуло 6 жителів) Камінь-Каширського району Волинської області; 170 дворів села Красичка Середино-Будського району Сумської області (загинуло 114 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121, 287.

3 серпня 1943 (вівторок)

Почалася Белгородсько-Харківська наступальна операція (кодове найменування “Полководець Румянцєв”) військ Воронезького (5-а та 6-а гвардійські армії, 5-а гвардійська та 1-а танкові армії) та Степового (53-я та 69-а армії, 1-й танковий та 1-й механізований корпуси) фронтів у взаємодії з військами Південно-Західного фронту (57-а армія), яка продовжувалася до 23 серпня.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.355.

3 серпня 1943 (вівторок)

Почалася партизанська операція “Рейкова війна” на території РРФСР, БРСР та частини УРСР, яка продовжувалася до 15 вересня.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.157.

3 серпня 1943 (вівторок)

Почалася Белгородсько-Харківська наступальна операція (кодове найменування “Полководець Румянцєв”) військ Воронезького (5-а та 6-а гвардійські армії, 5-а гвардійська та 1-а танкові армії) та Степового (53-я та 69-а армії, 1-й танковий та 1-й механізований корпуси) фронтів у взаємодії з військами Південно-Західного фронту (57-а армія), яка продовжувалася до 23 серпня.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.355.

3 серпня 1943 (вівторок)

Почалася партизанська операція “Рейкова війна” на території РРФСР, БРСР та частини УРСР, яка продовжувалася до 15 вересня.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.157.

1944 1944

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.

3 серпня 1944 (четвер)

Відбулося урочисте засідання відділу суспільних наук Академії наук УРСР, присвячене 100-річчю з дня народження І. Рєпіна.
Радянська Україна. – 1944. – 4 серпня.

20 серпня 1945 (понеділок)

Москва. В приміщенні МХАТ відбулося вшанування старійшого діяча українського театру народного артиста СРСР Івана Мар’яненка з нагоди 50-річчя його акторської діяльності.
Літературна газета. – 1945. – 30 серпня.

30 серпня 1945 (четвер)

ДКО прийняв рішення про відбудову і введення в дію в першому півріччі 1947 р. Дніпровського магнієвого заводу потужністю 5000 т. магнія на рік.
ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 23, спр. 4667, арк. 5.

14 березня 1945 (середа)

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

15 – 31 березня 1945 (четвер – субота)

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

1 – 3 серпня 1945 (середа – п’ятниця)

Київ. Відбулася республіканська нарада керівних банківських працівників України, яка прийняла рішення про поліпшення роботи установ Держбанку і Цекомбанку на Україні і посилення контролю за роботою організацій, покликаних забезпечувати надходження готівки в каси Держбанку, а також щодо посилення контролю за правильним витрачанням коштів підприємствами і установами.
Радянська Україна. – 1945. – 5 серпня.

Серпень 1945

Закарпаття. Почала працювати бригада ВЦРПС, яка допомогла організувати окружні та обласну ради спілок, надала допомогу 20 фабзавкомам і комітетам, провела семінар з профактивом, передала місцевим осередкам методичну, довідкову та іншу профспілкову літературу, 100 репродукторів, 2 кіноустановки, 30 студтехінструментів.
Очерки истории профессиональных союзов Украинской ССР. – М. 1976. – С. 399.

3 серпня 1945 (п’ятниця)

Київ. Громадськість міста відзначила 50-річчя з дня народження Івана Ле.
Радянське мистецтво. – 1945. – 4 серпня;Літературна газета. – 1945. – 8 серпня.

Серпень 1946

Москва. На Всесоюзному конкурсі артистів естради першої премії удостоєні кияни Є.Березін і Г.Тимошенко (розмовний жанр), третю премію дістала харківська співачка С.Мостова.
Радянська Україна. – 1946. – 11 серпня.

Серпень 1946

Київ. При президії Академії наук УРСР заснована філософська комісія, перетворена згодом на Інститут філософії АН УРСР.
Кульчицький С., Павленко Ю., Руда С., Храмов Ю. Історія Національної академії наук України в суспільно-політичному контексті. 1918-1998. – К., 2000.