Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Міжнародний рік миру. Підбивачи підсумки проведення в Україні міжнародного року миру, перший заступник голови Ради міністрів УРСР Є.Качаловський заявив, що тільки протягом цього року в республіці було проведено 175 тисяч антивоєнних заходів, у яких взяло участь 40 млн. осіб: представники усіх верств населення, а також іноземні студенти, спеціалісти і туристи. Багато з цих заходів мали інтернаціональний характер: круїз по Дніпру; молодіжний фестиваль “Пісня в боротьбі за мир”; велогонка миру-86; міжнародні наукові семінари, симпозіуми, інші акції.
Радянська Україна. – 1987. – 25 лютого.

Кращим футболістом СРСР 1986 року визнаний Олександр Заваров (“Динамо” Київ). Друге і третє місце посіли його товариші по клубу Ігор Бєланов і Олег Блохін. Кандидатами на кращу трійку було названо 22 спортсмени з семи команд вищої ліги, з них 11 – з київської команди “Динамо”.
Радянська Україна. – 1987. – 4 січня.

У Києві протягом року побудовано 1261,2 тисячі квадратних метрів житла, новосілля справили 126 тисяч киян. Вищі учбові заклади підготували 25,4 тис. спеціалістів. З грифом “Київ” видано 142 мільйони примірників книг і брошур. Працювало 299 масових бібліотек, 95 клубних закладів, 152 кіноустановки, 23 музеї і 23 професійних театрів.
Вісті з України. – 1987. - № 7, лютий.

У Нью-Йорку опублікована книга одного з провідних західних радянологів Роберта Конквеста “The Нarvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine” (“Жнива скорботи”. Радянська колективізація і голодомор”), яка показала світові правду про голодомор 1932-1933 років ще тоді, коли не тільки в Радянському Союзі, а й у багатьох країнах Заходу не визнавався навіть самий факт голодомору. Ця праця стала важливим джерелом для світової історії ХХ ст. На основі ґрунтовних досліджень автор показав причини і наслідки жахливої трагедії, узагальнив наукові матеріали, а також спогади сучасників. 1994 р. Р.Конквест за працю „Жнива скорботи” був удостоєний Державної премії України ім. Т.Шевченка.
Сучасність (Мюнхен). – 1988. - № 1. – С.123-126; Шевченківські лауреати. 1962-2001. – К., 2001. – С.255-256.

Київ. Перший міжнародний молодіжний фестиваль політичної пісні “Пісня в боротьбі за мир” у рамках міжнародного року миру. В ньому взяли участь професійні співаки і самодіяльні виконавці і колективи з СРСР, країн Європи, Азії, Африки, Латинської Америки: близько 120 зарубіжних і 60 радянських молодих виконавців. Учасники першого міжнародного фестивалю звернулися до молоді планети із закликом до активних дій на захист миру, співробітництва в ім’я торжества ідеалів добра і справедливості.
Радянська Україна. – 1986. – 1 листопада; Вісті з України. – 1986. - № 42, жовтень; № 46, листопад.

Часопис “Київська правда” постійно інформував своїх читачів про здачу населених пунктів для евакуйованих із чорнобильської зони.
Радянська Україна. – 1968. – 28 серпня.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Проведення Днів УРСР, які були присвячені 70-річчю Жовтневої революції.
Радянська Україна. – 1987. – 22, 27 жовтня.

Київ. Всесоюзний музичний фестиваль “Золота осінь”, присвячений 70-річчю Жовтневої революції.
Культура і життя. - 1987. – 20, 27 вересня.

100-річчя від дня народження Михайла Скорульського (06/19/09.1987, Київ – 21.02.1950, Москва, похований у Києві) - українського композитора, піаніста, диригента, педагога, заслуженого діяча мистецтв УРСР. Ця дата включена в календар пам’ятних дат ЮНЕСКО.
Культура і життя. – 1987. – 6 вересня;Вісті з України. – 1987. - № 36, вересень;Правда Украины. – 1987. - 17 сентября;Мистецтво України. Біографічний д

На сторінках газети “Радянська Україна” під рубрикою “Як живеш, заповіднику?” регулярно друкувалися матеріали рейду-перевірки природоохоронної роботи в 12 державних заповідниках та двох природних національних парках УРСР. Така спільна робота Держкомприроди УРСР і редакції газети з залученням провідних науковців проведена в Україні вперше.
Радянська Україна. – 1989. – 4 лютого.

Здійснювалась широка петиційна кампанія за легалізацію УГКЦ. Протягом року органами КДБ СРСР виявлено 839 авторів і розповсюджувачів “матеріалів ворожого характеру”.
Юрій Данилюк, Олег Бажан. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.) – К., 2000. – С.536.

Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Миколу Руденка - відомого правозахисника, засновника Української Гельсінської групи, поета, письменника, філософа - “українцем року” за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу і його культури.
День. – 2004. – 6 квітня; Руденко Микола. Енергія прогресу (Нариси з фізичної економії) – К., 1998. – С.20.

Сімферополь. Кримські татари, які повернулися, провели демонстрацію, у якій взяло участь, за даними часопису “Українське слово” близько двох тисяч осіб, оперативного штабу МВС УРСР м.Сімферополя – 200 осіб. Були висунуті вимоги організовано повернути кримських татар у Крим. Висловлювалось незадоволення роботою державної комісії. Для забезпечення порядку в Сімферополі було задіяно 1340 працівників міліції і 900 дружинників. Під час мітингу затримано близько 50 осіб. На знак протесту проти переслідувань 12 кримських татар знищили свої паспорти і розпочали голодовку.
Українське слово (Париж). – 1988. – 15 травня; Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х –

Повідомлялось, що в Нью-Йоркському залі “Крейн клаб-геллері” Українського народного будинку урочисто відкрито виставку робіт сучасних радянських художників. У ній представлено більше ста полотен одинадцяти молодих живописців і графіків з України. Виставка пересувна і побуває у містах тих штатів, де живуть американці українського походження.
Радянська Україна. – 1988. – 14 квітня.

Гастролі Державного заслуженого академічного українського народного хору імені Г.Верьовки у Мексиці.
Культура і життя. – 1988. – 11 вересня; Радянська Україна. – 1988. – 8 вересня.

Сеул (Південна Корея). XXIV літні Олімпійські ігри, в яких взяли участь спортсмени з 160 країн. Представники України, які були складі збірної СРСР, виграли 19 золотих, 18 срібних, 25 бронзових медалей.
Радянська Україна. – 1988. – 5 жовтня.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Ігор Коробчинський – гімнаст з Ворошиловграда – став абсолютним чемпіоном СРСР і володарем Кубка СРСР, переміг на першості Європи в Стокгольмі і чемпіонаті світу в Штутгарті.
Радянська Україна. – 1989. – 31 грудня.

Відродження пласту в Україні, який був заснований 1911 р. Ідея пластового життя розцінювалась як альтернатива комсомольській та піонерській організацій. Опікунську раду новоствореної організації очолив І.Юхновський. Завдання пласту: виховувати повноцінну, всебічно розвинену молоду людину (охоплює дітей та молодь віком від 6 до 24 років), дати освіту, Україні - людину обов’язку. Пластова ідеологія і закон визначали цей обов’язок як служіння народові, Батьківщині, собі. Пласт здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцією УРСР. Основою світогляду є християнська мораль.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С. 538-539.