Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Крайовий провід ОУН(Б) на ЗУЗ звернувся до членів Організації з попередженням про можливі масові арешти з боку німецької окупаційної влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 72.

Впродовж липня-вересня в західні та Чернівецьку області України було проведено через лінію фронту 37 радянських партизанських загонів (понад 550 осіб) та 233 організатора підпілля. Однак більша частина з них не зуміла розгорнути своєї діяльності і невдовзі розпалася, або була ліквідована німецькими контррозвідувальними органами.
Україна партизанська. Партизанські формування та органи керівництва ними (1941- 1945 рр.): Наук.-довід. Вид. – К., 2001. - С. 8.

В с. Збоївськах на околиці Львова відбулася конференція ОУН(Б). ЇЇ делегатами були лідери Організації, котрі тоді ще перебували на свободі – М.Лебідь, М Прокоп, Д.Мирон, І.Климів, І.Павлик, І.Ребак, В.Кук, М.Степаняк. Було вирішено працювати у двох рівноцінних напрямках: користуватися усіма нагодами легальної роботи в культурних, політичних, адміністративних структурах окупаційної влади і одночасно перевести основну частину організаційних кадрів на нелегальне становище, готуючись таким чином до тривалої боротьби з Третім рейхом.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 242.

Жертвами розстрілів євреїв у Острозі стало 2100 місцевих жителів.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 147.

У вересні на території України було розстріляно близько 143 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

Радянські війська в Криму відійшли на Ішунські позиції.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1975. — С. 260.

У Вінниці відбулися організаційні збори Союзу українського національного студентства – культурно-освітньої організації, яка поставила собі завданням боротися за “ідеологічно-моральне перевиховання української молоді; за остаточне вигнання рабського духу серед окремих одиниць нашої молоді; дбати за матеріальне забезпечення безробітних студентів”.
Волинь. – Рівне. – 1941. - 30 жовтня.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Серед населення Західної України широко розповсюджувалося звернення “урядуючого провідника” ОУН М.Лебедя “Друзі революціонери, члени Організації українських націоналістів”. У ньому не було відкритого заклику до збройного повстання проти нацистів, однак підкреслювалася необхідність вести боротьбу спільними силами і здобувати Українську самостійну соборну державу.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських Націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. –С. 160.

Бульбівці вступили в переговори з представником Генштабу РСЧА полковником Лукіним. Переговори завершилися безрезультатно через відмінність у позиціях.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.663.

В м. Сарни створене військове формування ОУН(Б), яке очолив С.Качинський. Формування з часом об’єдналося з іншими аналогічними структурами в Українську повстанську армію.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. – К., 2000. – С. 672.

Розпорядження рейхскомісаріата “Україна” адміністратурі Української автокефальної церкви про припинення наступних єпископських хіротоній у зв’язку з тим, що кількість єпископів визнана німецькою адміністрацією достатньою для обслуговування цієї церкви. Таке ж розпорядження видане і для Автономної церкви, яка мала на той час 15 єпископів. У Києві в Андріївській церкві висвячений єпископами Ніканором, Мстиславом і Сильвестром архімандрит Володимир (Малець) в єпископа Черкаського.
Власовський І. Нариси історії Української Православної Церкви. Том ІV. Част. ІІ. – К., 1998. – С. 229.

У першій декаді місяця знищена більшість євреїв (понад 15 тис.) в гетто Володимир-Волинського і ще шести районів: Горохівського – 4300, Локачівського – близько 3000, Долобського – 2400, Маневичіського – 2340, Устилугського 1847, Заболотівського – 386 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.31.

В Солобківцях Хмельницької області розстріляно понад 700 євреїв. В “гебіті Летичів” (Летичівський, Меджібозький, Деражненський, Волковинецький райони Хмельницької області) розстріляно 7000 євреїв. Цього місяця та наступного в Тернопільській області вбито близько 2 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.31, 158, 182, 183.

ДКО прийняв постанову про переформування всіх фронтових штабів, за винятком Ленінградського, у представництва ЦШПР при військових радах фронтів. Поряд з уже існуючим УШПР створювались інші республіканські, а також обласні штаби партизанського руху, керівництво якими покладалося на ЦШПР.
Україна партизанська. – К., 2001. — С.38, 43.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе