Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Розпорядження рейхскомісаріата “Україна” адміністратурі Української автокефальної церкви про припинення наступних єпископських хіротоній у зв’язку з тим, що кількість єпископів визнана німецькою адміністрацією достатньою для обслуговування цієї церкви. Таке ж розпорядження видане і для Автономної церкви, яка мала на той час 15 єпископів. У Києві в Андріївській церкві висвячений єпископами Ніканором, Мстиславом і Сильвестром архімандрит Володимир (Малець) в єпископа Черкаського.
Власовський І. Нариси історії Української Православної Церкви. Том ІV. Част. ІІ. – К., 1998. – С. 229.

У першій декаді місяця знищена більшість євреїв (понад 15 тис.) в гетто Володимир-Волинського і ще шести районів: Горохівського – 4300, Локачівського – близько 3000, Долобського – 2400, Маневичіського – 2340, Устилугського 1847, Заболотівського – 386 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.31.

В Солобківцях Хмельницької області розстріляно понад 700 євреїв. В “гебіті Летичів” (Летичівський, Меджібозький, Деражненський, Волковинецький райони Хмельницької області) розстріляно 7000 євреїв. Цього місяця та наступного в Тернопільській області вбито близько 2 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.31, 158, 182, 183.

Волковинецьке жандармське відділення (Кам’янець-Подільська область) видало розпорядження, яким заборонялося німцям відвідувати разом з українцями театри, кіно, танці.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 215.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про пенсії робітникам Народного комісаріату зв’язку СРСР, працюючим у районі бойових дій, та їх родинам”.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.173.

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.

З Москви в Харків переїхали політбюро ЦК КП(б)У, президія Верховної Ради УРСР, Рада народних комісарів УРСР та інші республіканські організації.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.352.

На озброєння Червоної армії надійшов важкий танк ІС-2. Після конструкторських доопрацювань відновлено виробництво пікіруючого бомбардувальника “ТУ-2”.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.360.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували за вересень 520 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.352.

На Україну прибула група вчених на чолі з академіком І.Бардиним для надання допомоги у відбудові металургійних підприємств, які постраждали в період окупації.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.352.

При НКЗС СРСР створені Комісія з питань мирних договорів та післявоєнного устрою (голова М.Літвінов), а також Комісія з питань перемир’я (голова К.Ворошилов).
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.360.

Окупанти спалили у вересні повністю село Солянка Баранівського району Житомирської області, загинуло 24 жителі; 102 двори села Тростянець Ківерцівського району Волинської області, загинуло 59 жителів; 68 дворів села Хоровиця Славутського району Хмельницької області, загинуло 7 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.119, 216, 424.

Українські націоналісти вбили членів підпільної комсомольської організації с.Грушвиця Ровенської області, яку очолював колишній член КПЗУ Федір Кравчук (псевдо – Чорний).
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.352.

З Москви в Харків переїхали політбюро ЦК КП(б)У, президія Верховної Ради УРСР, Рада народних комісарів УРСР та інші республіканські організації.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.352.

На озброєння Червоної армії надійшов важкий танк ІС-2. Після конструкторських доопрацювань відновлено виробництво пікіруючого бомбардувальника “ТУ-2”.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.360.