Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Відбулося об’єднане засідання керівників Американо-російського інституту в Каліфорнії і членів української делегації, які представляють Українське товариство культурного зв’язку з закордоном. Делегати з української сторони: академік Палладін, член-кореспондент АН УРСР професор М. Петровський, Л. Новіченко.
Радянська Україна. – 1945. – 16 червня.

Київ. Відбувся пленум ЦК КП(б) України. Заслухано і обговорено наступні питання: про підсумки весняної сівби, підготовку і проведення збирання врожаю і заготівель сільськогосподарських продуктів; про відновлення і будівництво міського господарства, будівництво жилих будинків колгоспників, виробничих будівель у колгоспах і культурно-побутових споруд на селі.
Радянська Україна. – 1945. – 9 червня.

Польща. Чотири загони НСЗ під командуванням капітана “Шарего” вбили 194 українських мешканців у тому числі 65 дітей в с. Верховини (на стику Красноставського і Холмського повіту) і пограбували їх майно. Після завершення акції її учасники зіткнулися з радянськими військами НКВС і в ході сутички зазнали людських і матеріальних втрат (у тому числі і все награбоване).
Pajak H. Ya samostijna Ukraine. – Lublin. 1992. – S. 88, 89.

Москва. Президія ВР СРСР ухвалила Указ “Про заснування медалі “За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.”
Безсмертя. Книга пам’яті України 1941–1945. – К., 2000. – С. 695.

Харків. Введений у дію завод важкого машинобудування “Електроважмаш”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 501.

Закінчена відбудова другої черги Калуського калійного комбінату і введена в дію хімічна фабрика з виготовлення хлористого калію. Випущено перші 300 тонн продукції мінеральних добрив.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР 1946 – 1950. Сб. док. и материалов. – К., 1980. – С. 43.

Харків. Завод текстильного машинобудування імені Тараса Шевченка почав виготовляти перші зразки нової ватермашини для обробки вовни з різною довжиною волокна.
Радянська Україна. – 1946. – 22 червня.

Рада міністрів СРСР постановила присудити Сталінські премії за 1945 р.: Г.Александрову – за наукову працю “Історія західноєвропейської філософії”, опубліковану у 1945 р.; М.Бажану – за поему “Данило Галицький”, вірш “Клятва” та цикл віршів “Сталінградський зошит”; Б.Лятошинському, заслуженому діячеві мистецтв УРСР, професору Київської державної консерваторії – за “Український квінтет” для фортепіано, двох скрипок, альта і віолончелі; П.Ангеліній, бригадиру тракторної бригади Старо-Бешівської МТС Сталінської області – за докорінне удосконалення методів експлуатації тракторів і сільськогосподарських машин; О.Кругляк, ланковій колгоспу імені ХVІІ партз’їзду, Яготинського району Полтавської області, М.Озерному, ланковому колгоспу “Червоний партизан” Верхнє-Дніпровського району Дніпропетровської області – за впровадження передових способів агротехніки.
Радянська Україна. – 1946. – 28 червня.

Київ. На змаганнях з особистої першості СРСР 1946 р. з французької боротьби перемогу здобули киянин Ялтир’ян (легка вага) та Трубчанінов (пів середня вага).
Радянська Україна. – 1946. – 28 червня.

Київ. Тривала республіканська нарада у справі боротьби з дитячою безпритульністю і бездоглядністю, присвячена питанням перевірки виконання місцевими, радянськими і партійними органами рішень союзного та українського урядів з цієї проблеми. На нараді повідомлялося, що в Україні налічувався 521 дитбудинок, в тому числі 150 для дітей воїнів Червоної армії і партизанів, в яких виховувалося 54930 дітей віком від 4 до 14 років; Міністерством охорони здоров’я УРСР було відкрито 78 будинків, що охоплювали близько 5 тис. дітей до 4-річного віку. При цьому зазначалося, що існуюча мережа дитячих закладів була недостатньою, особливо в Кам’янець-Подільській, Кіровоградській, Одеській, Запорізькій, Житомирській, Ізмаїльській та ряді західних областей України.
Радянська Україна. – 1946. – 9 червня.

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

Польща. Тривала акція “Вісла”. За відомостями Генерального штабу Війська Польського було виселено 140575 українців і членів змішаних польсько-українських родин, які проживали на території трьох воєводств (22 повітів) Польщі, у тому числі з Краківського воєводства – 10510 осіб, Ряшівського – 85339 осіб, Люблінського – 44726 осіб. Їх розселено у 71 повіті 9 воєводств, а саме: у Білостоцькому – 995 осіб, Гданьському – 5280, Кошалінському – 31169, Ольштинському – 56625, Опольському – 2542, Познанському – 1437, Щецінському – 15058, Вроцлавському – 15941, Зеленогурському – 10870. (Відомості з виселення неточні й не враховують 3873 українців, які потрапили під час акції “Вісла” до концентраційного табору в Явожно й до в’язниць і після звільнення були розселені у західних землях Польщі).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 31,34.

Польща. Військовий суд Оперативної групи “Вісла” засудив 315 цивільних осіб, звинувачених у приналежності до УПА і ОУН, у тому числі 173 на смерть, 58 – довічне ув’язнення, 40 – на 15 років ув’язнення, 39 – на термін до 15 років ув’язнення. Виправдано 5 осіб.
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 32.

Одеса. Закінчилось будівництво кісточково олійного заводу з виробництва фармакопічної олії, яка до цього завозилась з-за кордону. Завод призначений для повного задоволення попиту хімікофармацевтичної промисловості СРСР в фармакопічних оліях, з яких виготовлявся біофіноль, камфора та інші лікувальні препарати.
Радянська Україна . – 1947. – 14 червня.

Відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ УРСР в Україні по 15 областям офіційно зафіксовано 130 випадків людоїдства за 1947 р. й притягнуто до відповідальності за це 132 людини. Найбільше випадків людоїдства зафіксовано в Ізмаїльській області – 53, Дніпропетровській – 16, Сталінській – 11, Одеській – 10, Київській – 7, Харківській – 6, Запорізькій – 6.
Голод в Україні. 1946-1947. Документи і матеріали. – К. – Нью-Йорк, 1996. – С. 248.

Підприємства Головного управління протезної промисловості УРСР розпочали випуск протезів нової конструкції інженерів С.Акімова та Я.Шевельова. Їх виготовляли з дюралюмінію та шкіри Київський, Харківський, Одеський і Львівський заводи. Вперше в Україні почав виробляти дерев’яні протези Охтирський протезний завод на Сумщині.
Радянська Україна . – 1947. – 20 червня.

Київ. Відбулася всесоюзна конференція з проблем автоматичного зварювання під флюсом, організована Інститутом електрозварювання Академії наук УРСР.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 498.

Львів. Обласний комітет КП(б)У прийняв постанову “Про стан антирелігійної пропаганди і агітації в області”. Відмічено, що деякі партійні організації відійшли від робити з “остаточного руйнування” релігійних вірувань. Тому серед окремих молодих членів КП(б)У склалося неправильне уявлення про те, що партія змінила своє ставлення до релігії й церкви і вважала недоречним ведення “наступальної антирелігійної пропаганди й агітації”. Наголошено на посиленні боротьби партійних організацій з греко-уніатським підпіллям.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 543-546.

Органи Міністерства державної безпеки УРСР ліквідували керівника групи “Дніпро” проводу Східного краю “Одеса” ОУН А.Лучковського і його заступника та знищили й заарештували 38 осіб з числа членів групи.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.